якості. Плоди повинні бути великими, зі значним умістом смачного м'якушу, достигати до закінчення вегетаційного періоду. Глід німецький може виступати як джерело великого розміру плодів. Гібриди глоду німецького з дрібноплодими видами мають малоїстівні плоди, але гібридизація з найкращими плодовими глодами здатна суттєво поліпшити якість плодів. (Меженський та ін., 2012).
4.3. Сорти та добірні форми власної селекції
Аналітичною селекцією серед сіянців північноамериканських видів дібра-
но С. submollis var. arnoldiana ‘Збіґнев’, C. punctata ‘Людмил’, C. pennsylvanica
‘Шаміль’, які у 2001 р. занесено до Державного реєстру сортів рослин України (Реєстр…, 2001). На них отримано свідоцтва Національного центру генетичних ресурсів рослин України (Реєстрація…. 2008). Ці сорти є першими в світі зареєстрованими плодовими сортами північноамериканських видів секцій Coccineae
та Crus-galli.
‘Збіґнев’. Сорт дібрано поміж зразків С. submollis var. arnoldiana. Через контроверзні погляди на систематичне положення цього таксону його вважають за окремий вид чи гібрид або синонім C. ×anomala, C. mollis чи C. submollis
(WBIS, 2005; BONAP, 2011; GRIN, 2011; ITIS, 2013;VASCAN, 2013), тому в попередніх наших працях він фігурував під різними видовими назвами. Вихідний матеріал отримано з дендрологічної колекції Національного ботанічного саду ім. М.М. Гришка НАН України (м. Київ). Сорт названо на честь американського політолога Збіґнева Бжезінського.
Пагони колінчасті, брунатні, з численними колючками завдовжки 5-6 см. Листки великі, широкояйцеподібні, з неглибокими лопатями, з гострою верхівкою й округлою основою, пилчасті, зверху голі, зісподу опушені по жилках. Плоди кулясті, до 2 см у діаметрі, яскраво-червоні з нечисленними світлими крапками, на верхівці з білими волосками, масою 3,5 (5) г (мал. 35, вклейка). М'якуш жовтий, кислувато-солодкий, відмінного смаку. Достигають плоди з середини серпня. Урожай з 10-річного дерева 6–8 кг.
Достоїнства – десертний смак, ранньостиглість, рясне плодоношення. Недоліки – відносно невеликий розмір плодів, колючі гілки.
‘Людмил’. Сорт дібрано поміж зразків C. punctata. Вихідний матеріал отримано з дендрологічної колекції Головного ботанічного саду РАН (м. Москва). Сорт названо на честь українського ботаніка Людмили Меженської, яка займається дослідженнями глоду; назву утворено за її іменем.
160
Пагони прямі, сірі, без колючок. Листки середніх розмірів, оберненояйцеподібні, цільні, іноді з неглибокими лопатами, із клиноподібною основою, пилчасті, зверху голі, зісподу опушені по жилках. Плоди більш-менш кулясті або трохи конусоподібні, 2 см в діаметрі, помаранчево-червоні з сіруватими цятками, масою 4,5 (10) г (мал. 35, вклейка). М'якуш жовтуватий, кислуватосолодкий. Достигають плоди у другій половині вересня.
Достоїнства – великі плоди, рясне плодоношення, тривалий термін зберігання плодів, відсутність колючок. Недоліки – сприйнятливість листків до ураження іржею, посередні смакові властивості, інколи гіркуватий присмак плодів.
‘Шаміль’. Сорт дібрано поміж зразків C. pennsylvanica. Вихідний матеріал отримано з дендрологічної колекції Центрального ботанічного саду НАН Білорусі (м. Мінськ). Сорт названо на честь Шаміля Басаєва, діяча національновизвольної боротьби чеченського народу.
Пагони трохи колінчасті, брунатні, з нечисленними колючками завдовжки 3-4 см. Листки великі, широкояйцеподібні, з неглибокими лопатями, з гострою верхівкою і округлою основою, пилчасті, зверху шорсткуваті, зісподу опушені по жилках. Плоди кулясті, 2 см в діаметрі, червоні зі світлими цятками, з великими відстовбурченими чашолистками, масою 4 (7) г (мал. 35, вклейка). М'я- куш жовтий, кислувато-солодкий, відмінного смаку. Плоди достигають у другій половині вересня.
Достоїнства – великі плоди десертного смаку, рясне плодоношення, незначна кількість колючок. Недоліки – відносно великі, порівняно з іншими видами, чашолистики на плодах, що збільшує відсоток відходів.
Форма 12-35. Дібрано серед сіянців C. submollis. Вихідний матеріал отримано з насаджень Донецької овоче-баштанної дослідної станції (м. Авдіївка). Номер форми вказує на місце її зростання в колекційно-селекційному саду.
Пагони колінчасті, брунатні, з численними колючками 4–6 см завдовжки. Листки великі, яйцеподібні, з неглибокими лопатями, з загостреною верхівкою й округлою основою, пилчасті, зверху голі, зісподу опушені по жилках. Плоди яйцеподібні до кулястих, до 2 см у діаметрі, яскраво-червоні з нечисленними світлими крапками, масою 4–5 г (мал. 35, вклейка). М'якуш жовтий, кислуватосолодкий, відмінного смаку. Достигають плоди в середині вересня.
Достоїнства – великі плоди десертного смаку, рясне плодоношення; недоліки – колючі гілки.
‘Донецькі зірочки’. Форму дібрано поміж зразків С. pinnatifida. Вихідний матеріал отримано з дендрологічної колекції Донецького ботанічного саду. На-
161
звано за місцем походження та зіркоподібними чашолистками на вершині плода.
Пагони пурпурово-брунатні, з невеликими колючками або без колючок. Листки широкояйцеподібні, з 7 пильчастими лопатями, що трохи розділені на верхівці і найбільше в основі листка. Квітки білі, 1,5 см в діаметрі. Плоди кулясті до яйцеподібних, 1–1,5 см в діаметрі, червоні, масою 1–2 г (мал. 35, вклейка).
Декоративні достоїнства – щільна крона, лискучі листки, яскраво-червоні плоди.
‘Китайський 2’. Вірогідно є гібридом C. pinnatifida var. major з якимось іншим видом Crataegus. Вихідний матеріал отримано з дендрологічної колекції Центрального ботанічного саду НАН Білорусі (м. Мінськ). Названо за географією природного ареалу глоду пірчастого; номером вирізняється від ‘Китайський 1’, що є невизначеним китайським сортом, який було завезено до України з Пекіну в 1970-х роках. ‘Китайський 1’ і ‘Китайський 2’ були першими зразками китайського глоду в нашій колекції.
Пагони прямі, брунатні, майже без колючок. Листки яйцеподібні, глибоко пірчасті, біля основи розділені, пилчасті, голі. Плоди еліпсоподібні, гранчасті, до 2 см у діаметрі, червоні, з білими бородавками, лискучі, масою 3 (4,5) г (мал. 35, вклейка). М'якуш зеленкувато-жовтий, кислий. Плоди достигають наприкінці вересня – на початку жовтня.
Достоїнства – великі плоди, мала кількість колючок. Недоліки – посередні смакові властивості при споживанні у свіжому вигляді.
‘Mao Mao’. Форму дібрано серед сіянців C. pinnatifida var. major. Вихідний матеріал у вигляді насіння інтродуковано О.І. Сичовим безпосередньо з Китаю. Названо на честь китайської художниці Мао Мао, яка мешкала і творила в Києві.
Пагони прямі, брунатні, з великими білуватими сочевичками, майже без колючок. Листки яйцеподібні, 5–7-лопатеві, голі. Плоди кулясті до яйцеподіб- но-кулястих, 2–2,5 см в діаметрі, яскраво-червоні, з великими білими бородавками, масою 10 (12) г (мал. 36, вклейка). М'якуш жовтуватий, кислий. Плоди достигають наприкінці вересня–початку жовтня.
Достоїнства – великі плоди, мала кількість колючок. Недоліки – посередні смакові властивості, якщо споживати у свіжому вигляді.
162
‘Редфлеш Mao’. Форму дібрано серед сіянців C. pinnatifida var. major. Вихідний матеріал у вигляді насіння інтродуковано з Китаю О.І. Сичовим. Названо за спорідненість з ‘Мао Мао’ та червоне забарвлення м'якуша.
Пагони прямі, брунатні, з великими білуватими сочевичками, майже без колючок. Листки яйцеподібні, 5–7-лопатеві, голі. Плоди сплющено-кулясті, трохи гранчасті, інколи з невиразними ребрами, 2–2,5 см в діаметрі, червоні, з великими сіруватими бородавками, масою 10 (15) г (мал. 36, вклейка). М'якуш червонуватий, кислий. Плоди достигають наприкінці вересня – на початку жовтня.
Достоїнства – великі плоди, мала кількість колючок. Недоліки – посередні смакові властивості при споживанні у свіжому вигляді.
‘Злат’. Форму дібрано поміж зразків C. pojarkovae. Вихідний матеріал отримано з Карадазького природного заповідника . Названий за яскравозолотистий колір плодів і опосередковано алюзії, що пов'язані з цінністю зразка.
Пагони прямі, сірувато-брунатні, без колючок. Листки невеликі, яйцеподібні до клиноподібних, лопатеві до глибокороздільних, з клиноподібною основою, густо опушені. Плоди кулясті до конусоподібних, трохи ребристі, до 2 см у діаметрі, золотаво-жовті, масою 3 (7,5) г (мал. 36, вклейка). М'якуш жовтий, кислувато-солодкий, відмінного смаку. Плоди достигають у другій половині вересня.
Достоїнства – великі плоди, десертний смак, відсутність колючок. Недоліки – недостатня зимостійкість у суворі зими.
‘Марк’. Форму дібрано поміж зразків C. orientalis. Вихідний матеріал отримано з дендрологічної колекції Головного ботанічного саду РАН (м. Москва). Названо на честь російського ботаніка О.М. Немової, куратора колекції родини Rosaceae в ГБС; назву утворено за іменем її батька.
Пагони прямі, брунатні, без колючок або околючені; колючки 4–8 мм завдовжки. Листки невеликі, яйцеподібні, пірчасті, зверху волосисті, зісподу густо мохнаті; частки на верхівці зубчасті. Плоди сплющено-кулясті, ребристі, 2 см в діаметрі, помаранчево-червоні, масою 3 (5,5) г. (мал. 36, вклейка). М'якуш жовтий, кислувато-солодкий, відмінного смаку. Достигають плоди з середини вересня.
Достоїнства – добрий смак плодів. Недоліки – колючі гілки.
‘Віктор’. Форму дібрано поміж зразків C. orientalis. Вихідний матеріал отримано з Карадазького природного заповідника. Названо на честь українсь-
163
кого ботаніка В.Ю. Летухової, яка вивчає кримські види глоду; назву утворено за її іменем.
Пагони прямі, брунатні, сіруваті від опушення; укорочені пагони можуть завершуватися гострою колючкою. Листки зверху волосисті, зісподу густо волохаті; частки на верхівці зубчасті. Плоди сплющено-кулясті, ребристі, 2 см в діаметрі, помаранчево-червоні, масою 3 (6) г (мал. 36, вклейка). М'якуш жовтий, кислувато-солодкий, відмінного смаку. Достигають плоди з середини вересня.
Достоїнства – добрий смак плодів, рясне плодоношення. Недоліки – колючі гілки.
‘Понтій’. Форму дібрано серед сіянців C. azarolus var. pontica. Вихідний матеріал отримано з дендрологічної колекції Ашґабатського ботанічного саду АН Туркменістану. Названо за алюзією до різновидного (видового) епітету.
Пагони густо опушені, з колючками біля1 см довжиною. Листки яйцеподібні, глибоко розсічені, голі; лопаті на верхівці з великими зубцями. Плоди кулясті, приплюснуті з полюсів, грановані, 2–2,5 см у діаметрі, жовті, інколи з рум'янцем, масою 4 (9) г (мал. 36, вклейка). М'якуш жовтуватий, кислуватосолодкий, приємного смаку. Достигають плоди у другій половині вересня – початку жовтня.
Достоїнства – великі, смачні кислувато-солодкі плоди смак. Недоліки – недостатня зимостійкість у суворі зими.
‘Нікіта’. Форму дібрано серед сіянців C. pseudoazarolus. Вихідний матеріал отримано з колекції Національного наукового центру–Нікітського ботанічного саду (м. Ялта). Названо за алюзією до видового епітету (зразок отриманий як C. nikitinii) та назви місця розташування установи (смт Нікіта).
Пагони сірувато-брунатні, з колючками 1–2 см завдовжки або без них. Листки трикутно-яйцеподібні, глибоко 5–7-роздільні, на верхівці трилопатеві або великонадрізано-зубчасті. Плоди майже кулясті, трохи приплюснуті з полюсів, близько 1,5 см в діаметрі, червоні, масою 2,5 (4,5) г (мал. 37, вклейка). М'якуш зеленкуватий, кислувато-солодкий, відмінного смаку.
Достоїнства – відмінний смак. Недоліки – недостатня зимостійкість у суворі зими.
164