Розробка кафедри педіатрії ЛНМУ151/172
|
|
Ознаки |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
№ |
|
|
Результат об- |
Ймовірний |
|
|
Клінічні симп- |
стеження або |
|||
|
діагноз |
||||
|
Дані анамнезу |
||||
|
томи |
інший відомий |
|||
|
|
|
|
||
|
|
|
діагноз |
|
|
|
дньої дитини |
|
|
|
|
|
Сімейні випад- |
|
|
|
|
|
ки дефіциту |
|
|
|
|
|
Г6-ФДГ, жов- |
|
|
|
|
|
тяниці, анемії, |
|
|
|
|
|
збільшення |
|
|
|
|
|
печінки, вида- |
|
|
|
|
|
лення селезін- |
|
|
|
|
|
ки |
|
|
|
|
2 |
Жовтяниця на |
«Небезпечна» |
Не виявлено |
Жовтяниця |
|
|
2- 5-ту добу |
жовтяниця |
інших причин |
недоношеної |
|
|
|
Дитина з ма- |
розвитку жов- |
дитини |
|
|
|
тяниці |
|
|
|
|
|
лою масою |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
тіла (маса |
|
|
|
|
|
дитини при |
|
|
|
|
|
народженні < |
|
|
|
|
|
2500 г або |
|
|
|
|
|
гестація < 37 |
|
|
|
|
|
тиж) |
|
|
|
3 |
Жовтяниця на |
«Небезпечна» |
Сепсис |
Жовтяниця, |
|
|
2- 7-му добу |
жовтяниця |
Немає підтвер- |
що пов’язана |
|
|
|
|
з сепсисом |
||
|
|
|
дження інших |
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
причин жовтя- |
Лікувати сеп- |
|
|
|
|
ниці |
сис і проводи- |
|
|
|
|
|
ти фототера- |
|
|
|
|
|
пію (за необ- |
|
|
|
|
|
хідності) |
|
4 |
Жовтяниця на |
«Небезпечна» |
Немає підтвер- |
Дефіцит Г6- |
|
|
2 добу або |
жовтяниця |
дження інших |
ФДГ |
|
|
пізніше |
|
причин жовтя- |
Лікувати як |
|
|
|
|
ниці |
||
|
|
|
гемолітичну |
||
|
|
|
|
||
|
|
|
Позитивний |
хворобу |
|
|
|
|
скрінінг на |
|
|
|
|
|
Г6ФДГ |
|
|
5 |
Симптоми |
«Небезпечна» |
Позитивна |
Білірубінова |
|
|
енцефалопатії |
жовтяниця |
проба Кумбса |
енцефалопа- |
|
|
на 3-7-му |
Судоми |
|
тія (ядерна |
|
|
добу |
|
жовтяниця) |
||
|
Опістотонус |
|
|||
|
Пізній початок |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
152 |
|
Розробка кафедри педіатрії ЛНМУ152/172
|
|
Ознаки |
|
|
|
|
|
|
|
№ |
|
|
Результат об- |
Ймовірний |
|
Клінічні симп- |
стеження або |
||
|
діагноз |
|||
|
Дані анамнезу |
|||
|
томи |
інший відомий |
||
|
|
|
||
|
|
|
діагноз |
|
|
або відсутність |
Дитина млява |
|
|
|
лікування «не- |
|
|
|
|
Летаргія |
|
|
|
|
безпечної» |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
жовтяниці |
Мляве ссання |
|
|
|
|
|
|
|
Примітки. Діагноз не може бути встановлений за відсутності симптомів, які виділені жирним шрифтом. Наявність цих ознак, однак, кінцево не доводить наявності певного захворювання. Водночас, діагноз підтверджується, якщо є ознаки, виділені курсивом. Ознаки, написані звичайним шрифтом, допомагають встановити діагноз, проте їх відсутність не виключає діагнозу.
4.2.13. Лікування ГХН
Лікування набрякової форми
1.Негайно після народження дитини перетиснути пуповину.
2.Реанімація і тепловий захист.
3.ШВЛ у разі потреби.
4.Моніторинг життєвих функцій.
5.Переливання еритромаси або замінне переливання крові еритромасою (половинний об’єм 80-90 мл/кг) якомога скоріше після народження.
6.Підтримка стабільності гемодинаміки (допамін)
7.Посиндромна терапія.
Лікування жовтяничної форми Щонайменше 50 % новонароджених з групи ризику щодо розвит-
ку гемолітичної хвороби не мають клінічних ознак даної патології після народження і не потребують терапії.
У дітей з клінічними ознаками гемолітичної хвороби новонароджених основними завданнями терапії є:
1)запобігання розвитку ураження ЦНС внаслідок токсичної дії білірубіну
2)профілактика розвитку важкої гемолітичної анемії
Консервативне лікування
фототерапія – основний метод лікування;
пригнічення гемолізу (довенні імуноглобуліни);
153
Розробка кафедри педіатрії ЛНМУ153/172
зменшення кишково-печінкової циркуляції білірубіну (ентеросорбція) – не зменшує потреби у хірургічному лікуванні;
адекватне забезпечення рідиною (дегідратація підвищує токсичність білірубіну) – парентеральне введення лише за умови неможливості споживання достатньої кількості молока (суміші) ентеральним шляхом;
пригнічення продукції білірубіну (металопорфірини – блокатори гемоксигенази – все ще експериментальне лікування).
Хірургічне лікування
операція замінного переливання крові – стандарт хірургічного лікування;
плазмаферез;
гемосорбція.
Останні 2 методи стандартно не використовують.
Фототерапія
Найчастіше гемолітична хвороба новонароджених перебігає у вигляді жовтяничної форми, лікування якої передбачає призначення фототерапії. Фототерапія – лікування за допомогою світла (лампи повинні генерувати світло з певною довжиною хвилі), яке спрямовують на максимальну за площею відкриту поверхню шкіри новонародженого.
Фототерапія є найбільш ефективним методом зниження рівня білірубіну у новонароджених з неонатальною жовтяницею і єдиним методом, який дійсно зменшує частоту застосування операції замінного переливання крові. Своєчасна і правильно проведена фототерапія знижує потребу в замінному переливанні крові до 4 % і зменшує ймовірність розвитку ускладнень неонатальної жовтяниці.
Суть методу полягає у здатності молекули білірубіну змінювати свої властивості під впливом енергії світла.
Важливе значення мають такі характеристики світлового потоку як довжина хвилі (420-475 нм) і питома потужність випромінювання (6-40 мкВт/см2/нм). Інтенсивною називають фототерапію, що забезпечує енергію випромінювання понад 30 мкВт/см2/нм за умови використання світла із зазначеною довжиною хвилі і максимальної поверхні опромінення.
3 основні механізми дії фототерапії:
фотоізомеризація (процес повільний і зворотний; ізомери виділяються з жовчю);
154
Розробка кафедри педіатрії ЛНМУ154/172
структурна ізомеризація (утворення люмібілірубіну; процес незворотний; люмібілірубін виділяється з жовчю, сечею; найважливіший механізм);
фотооксидація (повільний; незворотний; продукти оксидації виділяються з сечею).
Показання до фототерапії і ОЗПК
Рис. 22. Показання до фототерапії та замінного переливання крові у новонародженої дитини з ознаками гемолітичної хвороби або в недоношеного новонародженого.
Дитині, якій проводять фототерапію, слід
максимально оголити поверхню тіла;
закрити очі;
частіше контролювати температуру і масу тіла;
змінювати положення тіла що 6 год;
збільшити об’єм рідини (інфузії) на 0,5-1,0 мл/кг/год (в більшості випадків потрібно частіше годувати немовля грудьми).
155
Розробка кафедри педіатрії ЛНМУ155/172
Фототерапію проводять безперервно, виключаючи лампу під час огляду і годування.
Ускладнення:
зневоднення;
діарея;
синдром «бронзової» дитини;
транзиторні екзантеми;
тромбоцитопенія.
Моніторинг під час фототерапії
Клінічний стан новонародженого з жовтяницею, якому проводять фототерапію, оцінюють не рідше 3 разів на добу. При цьому слід пам’ятати, що:
1)під час фототерапії відбувається швидке зникнення білірубіну зі шкіри дитини, тому колір шкіри не відображає наявного рівня білірубінемії навіть протягом 24 год після її припинення;
2)під час фототерапії рекомендується підтримувати температуру тіла дитини у межах 36,5-37,5°С, контролюючи її кожні три години;
3)необхідно здійснювати контроль маси тіла дитини не рідше 1 разу на добу;
4)важливо продовжувати вільну грудне вигодовування без нічної перерви, не рідше 8 разів на добу
Лабораторний контроль.
У випадку ранньої і/або «небезпечної» жовтяниці повторно ви-
значають загальний білірубін сироватки крові через 4-6 год після початку фототерапії, надалі – залежно від отриманого результату і клінічного стану дитини. В нормі фототерапія супроводжується зниженням загального білірубіну сироватки на 20-35 мкмоль/л або зниженням інтенсивності приросту нижче рівня, що вимагає замінної трансфузії протягом 4-6 год від початку. Якщо цього не відбувається, слід передбачити можливість неефективності фототерапії, і перейти до інтенсивної фототерапії або вирішувати питання щодо замінного переливання крові
У випадку пролонгованої (затяжної) жовтяниці питання про повторне лабораторне обстеження вирішують індивідуально в кожному випадку залежно від клінічного стану дитини
Тривалість і припинення фототерапії
156