Контрольная работа: Форми організації навчання у вищій аграрній школі

Підбиття підсумків є завершальним етапом. Арбітр виставляє бали проти кожного прізвища і підраховує бали кожної команди, оцінює й аналізує дії учасників, звертає увагу на допущені помилки, заслуховує міркування та виступи учасників. На основі одержаних студентами протягом гри балів викладач виставляє оцінки і оголошує їх учасникам.

У контексті такого підходу слід визнати, що тут навчально-пізнавальна активність студентів формується переважно процесом ігрового заняття, його організацією, а не змістом навчального матеріалу, яким необхідно оволодіти. Але це не значить, що перший варіант заняття з імітаційних вправ має переваги: кожен з них знайде своє чільне місце у навчальному процесі.

Таким чином, до характерних особливостей методу імітаційних вправ слід віднести: а) наявність ситуаційних завдань; б) формування граючих ланок; в) підготовка ланками варіантів рішень; г) обговорення варіантів рішень у дискусії; д) порівняння рішень з еталонними варіантами; е) підведення підсумків, визначення переможців.

Вчені цілком справедливо наголошують, що при узвичаєній організації навчання студенти недостатньо оволодівають уміннями та навичками майбутньої професійної діяльності (Є. Литвиненко, П. Олійник, В. Рибальський, Є. Хруцький, А. Шостак та ін.). Досвід професійної діяльності може досить ефективно набуватися на імітаційних заняттях, різновидом яких є індивідуальний тренаж. Цей метод активізації навчання дуже ефективний, хоч він несправедливо мало застосовується у вищій школі. Слід нагадати, що він досить розповсюджений у військовій справі, при підготовці льотчиків, космонавтів та ін. Основна характеристика - імітація конкретної професійної діяльності. Поряд з навичками індивідуальними, можуть формуватися і злагодженість в роботі, взаємодопомога. Наприклад, при підготовці танкістів необхідно сформувати навички роботи у складі екіпажу, часто це досягається за допомогою тривалих вправ на тренажерах. У сучасних методиках підготовки водія автомобіля передбачається комплекс занять на тренажерах, де можна імітувати рух транспортних засобів: обгін, проїзд роздоріжжя та ін. Ефективність даного методу підвищується, якщо як тренажери застосовуються персональні комп’ютери.

Спостереження за студентами, які відпрацьовують певні дії на тренажерах засвідчує, що такі заняття: а) підвищують інтерес до навчального предмета; б) позитивно впливають на відношення студентів до навчання;в) змінюють самооцінку учасників заняття в напрямі її об’єктивності;г) створюють умови трансформації академічної навчальної діяльності в навчально-професійну діяльність; д) формують продуктивні пізнавальні потреби через включення студента у модельовані виробничо-технологічні ситуації.

11. Заняття з аналізу виробничих ситуацій

Уміння та навички майбутньої професійної діяльності можуть успішно набуватися студентами на заняттях з аналізу виробничих ситуацій. При цьому передбачається виконання декількох основних завдань:

застосування гри як засобу активізації навчально-пізнавальної діяльності студентів;

залучення до продуктивної навчальної роботи всього студентського загалу;

встановлення безперервного контролю за процесом засвоєння навчального матеріалу.

Стосовно наголошених завдань важливим є й те, що метод аналізу виробничих ситуацій сприяє успішному формуванню у студентів комплексу позитивних особистісних якостей:

уміння встановлювати особистісні контакти, обмінюватись інформацією і формувати необхідні точки зору;

здатність швидко адаптуватись у групі, яка працює над розв’язанням спільного завдання;

готовність прийняти на себе відповідальність за діяльність групи;

уміння правильно розподіляти і організовувати роботу, попереджувати конфлікти, незгоди, суперечки;

знання рівня своєї компетентності, уміння аналізувати й оцінювати свої дії;

здатність висувати і формулювати ідеї, пропозиції, проекти;

готовність до ризику, прийняття нестандартних рішень;

вміння уникати повтору помилок і прорахунків;

здібність ясно і впевнено виголошувати думки, бути небагатослівним та зрозумілим;

вміння цінити і продуктивно використовувати робочий час.

Відзначимо, що важливою перевагою цього методу продуктивного навчання є його вплив на розвиток у студентів потреби до навчання і вдосконалення. Його переваги ґрунтуються, насамперед,на поєднанні простоти організації заняття з ефективністю результатів.

При використанні вказаного методу навчальна група поділяється на ланки, які змагаються між собою. Кожній ланці видається своє завдання. Можливі випадки, коли всі ланки аналізують одну й ту саму ситуацію, виробляючи власний варіант розв’язання. В ході їх обговорення можлива організація попереднього рецензування, публічний захист рішень та інші способи спонукання та підтримки активності студентів.

Які ж функції викладача в організації заняття з аналізу ситуацій? У період підготовки методики проведення заняття викладач формує ситуаційні завдання, шукає сюжети в рамках обраної теми, класифікує ситуації за рівнем складності.

Педагогічна практика доводить, що в основі кожного завдання повинна мати місце проблемна ситуація. За нашим глибоким переконанням, створення проблемних ситуацій - системотворче ядро методів продуктивного навчання. Останнім часом модне захоплення цими методиками відтисло на задній план проблемне навчання, і, цілком природно,в цілому збіднило навчальний процес, вихолостило саму суть активізації розумової діяльності студента.

Розглянемо узагальнену схему розумової діяльності студента щодо розв’язання ситуації в складі групи, яка бере участь у грі (рис. 2.5.).

Як видно із схеми, така модель відрізняється від традиційної схеми проблемного мислення блоком 6. Це орієнтує викладача на створення таких ситуаційних завдань,які розраховані на активний інтелектуальний розвиток студентів. При розв’язанні ситуації ланкою незнання одного доповнюється знаннями іншого, в результаті чого забезпечується продуктивна розумова діяльність навіть тих, хто в ситуації сам на сам з проблемою виявився б пасивним. Колективна творча діяльність порушує догматизм нашого мислення, породжує ініціативу, зліт фантазії.

В подальшому важливим є комплектування ланок, які братимуть участь у грі. Якщо запропонувати студентам самим створити ланки, це буде демократично, ненав’язливо, надасть додатковий матеріал для дослідження міжособистісних взаємин. Але виникає небезпека нерівноцінного складу граючих команд: можуть виявитися ланки, у складі яких більшість студентів не будуть в змозі виконати інтелектуальну роботу такої складності. Тому викладач повинен прийняти участь у виборі оптимального варіанту комплектування граючих ланок.

Рис. 2.5 Узагальнена схема розумової діяльності студента  на груповому занятті з аналізу ситуацій

Практика свідчить, що спільне розв’язання завдань стимулює організованість, ініціативу, продуктивність і, водночас, виявляє та усуває причини збоїв у ділових контактах, що, звичайно, випадає з-під уваги педагога при традиційному навчанні. Неминуче виникають проблеми, пов’язані з міжособистісними взаєминами, пріоритетом у розв’язанні, захистом своєї думки, формою викладу матеріалу. Разом з тим, продумане педагогічне керівництво дає змогу цілеспрямовано формувати важливе виробниче вміння - підпорядковувати свої емоції інтересам колективної діяльності.

До числа ознак методу аналізу ситуацій В. Рибальський відносить: а) наявність складної задачі або проблеми, яка повідомляється студентам викладачем; б) формулювання викладачем питань з проблеми, що розглядається; в) розробка групами, які змагаються, варіантів розв’язання проблеми; г) обговорення розроблених варіантів з можливостями попереднього рецензування, публічний захист їх і т.д.; д) підбиття підсумків і оцінка результатів [24]. Аналізуючи підходи дослідника до виокремлення ознак цього методу можна зробити висновок, що в цілому вони характеризують послідовність проведення заняття.

Крім того, на таких заняттях треба враховувати, що:

за змістом ситуації повинні бути проблемними;

для розширення навчального змісту теми, яка розглядається на занятті, кожна ланка розв’язує свою ситуацію;

прийняття оптимального рішення кожної ситуації відбувається в умовах дискусії.

Таким чином, викладач розробив з даної теми (розділу) певну кількість ситуацій, різних за складністю рішення. Тому їх доцільно згрупувати в пакети: наприклад, за правильне розв’язання ситуацій першого пакета граюча ланка може отримати 20 балів, другого пакета - 15 балів, третього - 10 балів.

Наведемо приблизну послідовність організації заняття з аналізу ситуацій.

Перший етап: інструктаж, формування граючих ланок, вибори ланкових, видавання завдань (час - 8-10 хвилин).

Другий етап: розв’язання ситуацій граючими ланками, оформлення письмових відповідей. При цьому можливі кілька варіантів організації роботи студентів (час - 30-35 хв.):

І варіант. У процесі підготовчої роботи перед розв’язанням ситуаційної задачі студент ліквідовує прогалини у знаннях шляхом попереднього вивчення "досьє" ситуації, підготовленого викладачем. Воно містить у собі допоміжні дані, факти, статті та інші матеріали. Після цього студент приступає до роботи над завданням.

ІІ варіант. Аналіз та розв’язання ситуаційної задачі проводиться без попередньої підготовки, але всі потрібні дані для цього студент може знайти тут же, в аудиторії, у спеціально підібраній викладачем літературі.

ІІІ варіант. Аналіз та розв’язання ситуаційної задачі проводиться без попередньої підготовки, під час роботи студенти можуть одержати кваліфіковану консультацію викладача.

ІV варіант. Аналіз та розв’язання ситуаційної задачі проводиться без попередньої підготовки, але під час роботи студенти повинні визначити, яких знань їм не вистачає, з яких джерел вони можуть їх отримати [24].

Третій етап: взаємне рецензування ланками рішень ситуації (час - 15-20 хв.).

Четвертий етап: проведення дискусій, аналіз рішень арбітром, підведення підсумків заняття (час - 20-25 хв.).

Треба зазначити, що наведена послідовність заняття з аналізу ситуацій є лише орієнтовною. Наприклад, деякі педагоги дискусію проводять не в кінці заняття, а після повідомлення рішень кожною ланкою. Інші до арбітражу залучають студентів і доручають їм оцінювати рішення, виявляти переможців та ін., а самі займаються лише організацією гри. В. Платов, В. Матірко, В. Поляков, І. Стариков пропонують на занятті аналізувати одну ситуацію всіма граючими ланками і в результаті знаходити оптимальне рішення. На нашу думку, дотримання лише такого підходу збіднює як зміст, так і сферу застосування цього ефективного методу навчання. Педагогічна практика свідчить, що такі заняття можна проводити досить ефективно, якщо кожна ланка розв’язує свою ситуацію, але рішення обговорюються усіма учасниками гри.

Наведемо приклади створення дискусійних ситуацій.

Приклад 1. (Навчальний предмет "Деталі машин", тема "Підшипники кочення"). Ви працюєте механіком на сільськогосподарському підприємстві. Під час ремонту зерноочисного комплексу виявляється, що вийшов з ладу одноступінчастий редуктор з циліндричними прямозубими колесами. Причина - поломка підшипників кочення тихохідного вала № 310. Підшипників такого типорозміру на складі не знайшлося, а були підшипники таких номерів: 6310, 7310, 1310, 410, 2310, 8310, 1210, 311.

Чи зможете Ви забезпечити працездатність комплексу, встановивши один із запропонованих підшипників? Знайдіть оптимальне рішення.

Приклад 2. (Навчальний предмет "Деталі машин", курсове проектування). Ви одержали завдання спроектувати привід стрічкового зернового транспортера, який складається з електродвигуна, муфти, одноступінчатого конічного редуктора, клинопасової передачі. Для з’єднання вала електродвигуна з вхідним валом редуктора обрали зубчату муфту, орієнтуючись на її переваги та широке застосування у машинобудуванні. Обґрунтуйте Ваш вибір. Прокоментуйте ситуацію.

Приклад 3. (Навчальний предмет "Деталі машин", тема "Розрахунок закритих зубчатих циліндричних передач"). Розрахувавши міжосьову відстань циліндричної прямозубої передачі, Ви виявили, що її потрібно зменшити відповідно до вимог конструкції. Що б Ви запропонували для цього, враховуючи, що вихідні дані (обертовий момент, передавальне число, строк служби передачі) повинні бути незмінними?

Приклад 4. (Навчальний предмет "Механізація та електрифікація сільськогосподарського виробництва". Розділ "Трактори та автомобілі"). В умовах бездоріжжя та непогоди транспортним агрегатом з трактором МТЗ-100 Вам необхідно доставити за 10 км. терміновий вантаж. Але без підвищення зчіпних якостей трактора Вам цього не виконати. Як Ви будете діяти в даній ситуації? Запропонуйте своє рішення.

Основна мета заняття з аналізу виробничих ситуацій - закріпити, поглибити знання, сформувати інтелектуальні навички застосування знань на практиці, уміння вирішувати виробничі ситуації, стійкі пізнавальні потреби та мотиви навчання. Варто вказати,що при імітації виробничих відносин мета дидактична і мета виховна тісно пов’язані: інтенсивніше проходить процес формування професійних інтересів студентів, гуртується колектив, учасники набувають досвіду моральних стосунків.

У кожній ланці студенти обирають ланкового, який організовує всю її роботу. Проводить заняття викладач (арбітр) - найбільш відповідальний учасник ігрового заняття. Вся його робота з проведення заняття може бути розділена на три стадії: підготовча - методичний підбір завдань, вивчення студентської групи, ознайомлення викладачів, майстрів виробничого навчання з методикою проведення гри, підготовка методичних посібників (плакати, таблиці, схеми тощо), ознайомлення студентської групи з тематикою ігрового заняття та ін.; основна - безпосереднє проведення заняття - від інструктажу до підведення підсумків; завершальна - педагогічний аналіз позитивних і негативних здобутків, "відточення" інструментарію ігрового заняття, внесення коректив у методику його проведення.

Ланки-виконавці (5-6 ланок). Мета їх діяльності - дати відповіді на запропоновані завдання. Порядок використання методичних матеріалів граючими ланками встановлюється арбітром.

Кожна ланка на одній із стадій виступає в ролі рецензента. Рецензенти перевіряють правильність прийнятих ланками-виконавцями рішень, пропонують свої рішення, оформляють рецензії.

Процес ігрового заняття. Двогодинне ігрове заняття складається з трьох послідовних етапів. В свою чергу, кожний етап проходить у дві стадії. Графік процесу ігрового заняття наведено у табл. 2.1.

Таблиця 2.1 Графік процесу ігрового заняття