326
Велика різниця в економічному становищі регіонів при однакових можливостях і потенціалі.
Як добре відомо, багато кластерів були створені та ефективно розвивалися в тому чи іншому регіоні світу завдячуючи певним історичним умовам. Це частіше було наслідком доступності до одного або ряду ресурсів, наявності особливих навичок у населення, використання зручного географічного положення, історичного накопиченого певного досвіду і т.п.
Важливою передумовою при створенні агропромислових кластерів є забезпеченість кваліфікованою робочою силою. І тому суттєвим фактором є близькість створюваних кластерів до навчальних аграрних закладів, до місць компактного проживання сільськогосподарських робітників (до сільських поселень з необхідною для кластера людністю). Це дає можливість більш широкого дослідження процесів що відбуваються в кластері, та своєчасного впровадження результатів.
Збільшується можливість формування кваліфікованого кадрового складу - як рахунок випускників навчальних аграрних закладів, так і, на базі останніх, підвищення кваліфікації працівників, тобто збільшується можливість реалізації інтелектуального потенціалу регіону.
Також набуває більшого розвитку ринок праці, створюються нові робочі місця.
При створенні агропромислових кластерів важливе значення має стан
інфраструктура. Особливо важливим є рівень розвитку соціальної
інфраструктури (житлові умови, охорона здоров'я, навчальні заклади відповідного профілю, громадський транспорт, безпеки життя тощо).
Суттєвим є й питання комплексного розвитку всієї інфраструктури, насамперед, сільських територій регіону для залучення кваліфікованих спеціалістів на роботу. Адже удосконалення того чи іншого сектора економіки країни залежить від стану відповідної інфраструктури. Як добре відомо, нині досить великі капіталовкладення робляться в різні види інфраструктури, в т.ч. й
інфраструктуру агропромислового виробництва. І це особливо характерно для кластерних структур, які досить ефективно розвивають виробництво, забезпечують його високу рентабельність. Разом із тим, враховуючи світовий досвід, необхідно зазначити, що створення основної спеціалізованої
інфраструктури, як правило бере на себе держава. А на вже підготовленій базі значно легше створювати кластерні структури. Особлива роль відводиться
інфраструктурам, що використовуються сумісно. Це дає можливість досягати вищого рівня спеціалізації і на цій основі - ефективності виробництва. При застосуванні кластерної моделі агропромислового виробництва в країні дедалі більше інвестицій вкладаємося в інфраструктуру основних сфер регіону з метою поліпшення добробуту населення.
До основних інфраструктур регіону належать: а) виробнича
інфраструктура; б)
інфраструктура соціально-культурної сфери; в)
інфраструктура духовної сфери; г) інфраструктура рекреаційної сфери.
Нині
має місце й така проблема, як формування елементів інфраструктури щодо підтримки розвитку підприємництва на селі. Виникла нагальна необхідність у створені локально-регіональних центрів підтримки розвитку підприємництва.
До компонентів інфраструктури, яка потрібна для розвитку аграрного
327 підприємництва в регіоні, належать також технопарки та бізнес-інкубатори, що сприяють створенню кластерів.
Неабияке значення при створенні й подальшому функціонуванні агропромислових кластерів має доступність специфічних місцевих природних ресурсів. Наявність та ефективніше використання природних ресурсів є одним
із найважливіших факторві, завдяки чому виникла більшість потужних кластерів.
Особливо важливим фактором при створенні агропромислового кластера
є як територіально близьке розташування його виробництв та інших структур, так і близькість до постачальників ресурсів та до споживачів. Це пояснюється: а) всезростаючою вартістю перевезень, котра стає вагомою складовою витрат на виробництво сільгосппродукції; б) постійною взаємодією з постачальниками ресурсів; в) постійними контактами споживачами.
Близькість до ресурсів значно підвищує ефективність закупівель, знижує ризики при проведенні останніх. Цьому також сприяє наявність у регіоні можливості вибору постачальників і ресурсів більш високої якості. Ті підприємства, які випускають таку ж продукцію, що й кластер, будуть поступово витіснені останнім із ринку. До співпраці з кластером можуть залучатися й іноземні фірми. Участь у кластері дає змогу оперативніше розширяти доступ до нових методів роботи, до передових технологій, що особливо важливо для агропромислових виробництв.
Суттєвим у функціонуванні агропромислових кластерів є й наявність у регіоні постачальників засобів виробництва.
Вагомим фактором, який впливає на створення та подальший розвиток кластерів, що особливо важливо в агропромисловій сфері, є ефект масштабу у виробництв Важливо додати ще й те, що посилення ефекту масштабу виробництва шляхом кластеризації, не тільки дає можливість, при необхідності, розширення агропромислового виробництва, але також і більш «м'якого» входження в ринок.
Кластерний підхід до організації та управління агропромисловим виробництвом дає можливість підвищити продуктивність учасників кластера завдяки спрощенню взаємодії в сумісному використанні факторів виробництва за рахунок комплементарності учасників кластера - взаємо-доповнення при виконанні ними різних видів діяльності. Така взаємодоповнюваність при виробництві сільгосппродукції дає можливість поліпшення її якості та інших параметрів (характеристик) підвищення за рахунок цього попиту на неї. Такий же ефект спостерігається при наданні різнобічних послуг. Крім зазначеного, суттєвим є взаємопідтримка, підвищення рівня виробництва у тих учасників кластера, які на це здатні, та реструктуризація нездатних:
Важливим є й розширення можливостей продукування та впровадження
інновацій. Це досягається за рахунок територіальної близькості організацій одна до одної, кооперативних засад у відносинах у кластері та безпосередніх повсякденних контактів між працівниками кластера.
Генерація, розповсюдження й реалізація інноваційних ідей, як технологічних, так організаційних, досягається за рахунок збереження учасниками кластера певної власної автономності. За рахунок розширення інноваційних процесів додатково
328 підвищується продуктивність праці.
Важливе значення при проведенні суттєвих економічних і організаційних перетворень відіграє урбанізація. Більша частина населення нашої держави проживає є містах, із сільських територій до міст іде постійна міграція сільського населення. Ці процеси потрібно враховувати при формуванні агропромислових кластерів.
Як відомо із світового досвіду, глобалізація призвела до того, що вищезазначені поселення (міста на сільських територіях і великі сільські поселення) стали локальними центрами агропромислового підприємництва. В них місцевій владі вдалося сконцентрувати всі ресурси в єдиний комплекс і досягти значного розвитку сільських територій. Поштовхом до такого процесу стала політична й економічна децентралізація владних повноважень. Вона надала територіям додаткові обов'язки, але нерідке не надавала ресурсів для їх виконання. Тому місцеве управління і було змушене розробляти стратегії розвитку своїх територій. Такі території (населені пункти) змогли, стати центрами кластеризації на селі. Вони досягли економічно більшої конкуренто- спроможності на своїх сільських територіях.
Центром формування агропромислових кластерів в Україні повинні стати великі сільські поселення (агромістечка або навіть міста, що розташовані на території області у безпосередній близькості до певного агропромислового виробництва).
Для підвищення своєї конкурентоспроможності на ринку кожне агропромислове підприємство вишукує в себе можливості як організаційні, так
і фінансові. В умовах глобалізації агропромисловим підприємствам доводиться працювати не лише над зниженням витрат за рахунок скорочення працюючих, але, за необхідності, й шляхом росту виробництва, а також збільшення прибутку. Для аграрної сфери України дуже актуальним питанням залишається зниження собівартості виробництва сільгосппродукції та вартості трансакцій, що значно підвищує конкурентоспроможність. Досягти ж значних результатів у зниженні вартості трансакцій при виробництві різних видів сільгосппродукції можливо й завдяки тому, що члени кластера функціонують, маючи досить часті взаємні контакти. Це дає можливість зменшити витрати на різного роду домовленості (трансакції) та на контроль процесу їх виконання. Цей ефект, як правило, посилюється ще й дружніми відносинами між членами кластера, довірою і т.п. Моральні санкції для порушників тут найсуворіші, безповоротні.
З тими, хто завинив, ніхто із членів кластера не матиме справи. В кластерних утвореннях має місце розповсюдження неформальних відносин, довіра між його членами, що значно прискорює процеси, які протікають у кластерах.
Однією з найважливіших функцій в сучасному агропромисловому виробництві є інформаційне обслуговування системи забезпечення його конкурентоспроможності.
Ефективність агропромислового виробництва залежить від достовірності інформації, на основі якої приймаються обґрунтовані управлінські рішення. Як відомо, інформація повинна бути достовірною, своєчасною, комплексною, актуальною, адресною та конкретною.
Причому для прийняття ефективних рішень вона повинна мати високу достовірність та невисоку ступінь ризику. Достатня якість та кількість
329
інформації безпосередньо впливає на конкурентоспроможність агропромислового виробництва.
Важливе значення в ефективному функціонуванні агропромислового виробництва мають і такі питання, як графік руху автотранспорту, викиди в атмосферу відпрацьованих газів, доступ до
Інтернету, наявність у тракторах і самохідних сільгоспмашинах бортових комп'ютерів тощо. У найближчому майбутньому все це буде необхідним в агропромисловому виробництві. На основі проведених досліджень можна зробити наступні висновки.
Створення й розвиток кластерів у нашій країні стримують: низький рівень узгодженості дій різних ланок агропромислового виробництва; недостатня розвиненість територіальних кооперативних структур; занадто тривале виконання, недовиконання, а то й невиконання окремих пунктів, розділів планів
і програм різного рівня щодо соціально-економічного розвитку територій.
Перед агропромисловим виробництвом регіонів стоїть складна задача – визнання ефективного шляху подальшого розвитку відповідно до тих напрямків, які вибрані, розвиваються і вже перевірені часом у країнах - лідерах світової економіки.
Практика розв'язання даних проблем бачиться у переході від все ще
існуючого централізованого управління агропромисловим виробництвом до впровадження нових виробничих систем на регіональному рівні. Тому організація і управління розвитком сільських територій на основі створення територіальних агропромислових кооперативно-комплементарних структур
(партнерств, холдингів, альянсів, мереж, і нарешті кластерів) має надзвичайно актуальне значення й вони в змозі значною мірою розв'язати проблеми економічного та соціального розвитку регіонів.
Особливо важливим є формування ринку праці, нових робочих місць у регіонах. Завдяки формуванню кооперативно-комплементарних структур у регіоні створюється значна кількість нових робочих місць.
Випровадження кластерних мереж у сферах виробництва продукції та надання послуг дасть змогу в регіоні повніше розв'язати економічні й соціальні проблеми даних територій, раціонально використати природні ресурси, робочу силу, науковий, освітянський і культурний потенціали, зберігати та оздоровлювати навколишнє природні
середовище.
При створенні кластерів необхідно орієнтувати їх на інноваційність у своєму розвитку, на використання досягнень інформаційних і комунікаційних технологій, розвитку майстерності, підприємницької активності,
інтелектуального потенціалу та робочої сили.
Особливий ефект матиме впровадження нових виробничих систем на регіональному рівні, якщо це здійснювати одночасно з проведенням адміністративно - територіальної реформи.
Кластерна та інші кооперативно - комплементарні моделі діяльності й розвитку як виробництва, так і інших сфер у регіонах значно сприятимуть поліпшенню виконання програм соціально - економічного сталого розвитку територій.
330
7.16. Логістика в управлінні якістю аграрної продукції.
На сучасному етапі становлення логістики пропонуються десятки визначень даного терміна, що пояснюється різними аспектами розгляду проблематики. Те саме стосується й аграрної логістики. Найбільш широке трактування визначає аграрну логістику як науку та практику управління потоковими процесами в аграрній економіці. Управління будь-якими з об'єктів передбачає спочатку прийняття рішення, а потім його реалізацію. Разам із тим для прийняття рішень необхідні відповідні знання, а їхня практична реалізація потребує конкретних дій. Отже, слід розрізняти аграрну логістику як науковий напрям і як сферу бізнесу, як функцію господарського управління та як чинник сталого розвитку, а також як перспективний напрям підготовки менеджерів- логістів для аграрного сектора економіки (рис. 7.9).
Рис. 7.9. Сфери застосування аграрної логістики
Аграрна логістика як наука розробляє наукові принципи, методи, математичні моделі, що дають змогу планувати, контролювати й управляти транспортуванням, складуванням та іншими матеріальними і нематеріальними операціями, що виникають у процесі:
доведення сировини та матеріалів до аграрного підприємства;
організації виробничого процесу;
доведення аграрної продукції до споживача відповідно до його вимог;
передачі, зберігання й обробки відповідної інформації.
Як сфера бізнесу аграрна логістика трактується як сукупність транспортно-експедиторсько-складських операцій з метою виробництва та постачання аграрної продукції певного виду й якості в певній кількості певному споживачеві в певне місце на певний час із оптимальними витратами. У
331 сучасних умовах глобалізації процесів подання, виробництва, збуту
інструментарій аграрної логістики є важелем зменшення логістичних витрат у процесах матеріального забезпечення виробничого процесу, виробництва, переробки, зберігання та реалізації сільськогосподарської продукції. Отже, аграрна логістика є критичним чинником успіху в агробізнесі й тому представляє важливе джерело конкурентної переваги на ринку.
Як функцію господарського управління якістю аграрної продукції
аграрну логістику визначають як форму управління рухом і зберіганням сировини, матеріалів, напівфабрикатів та готової продукції в господарському обігу від первинного джерела сировини до кінцевого споживача сільськогосподарської продукції, а також пов'язаною із зазначеними операціями
інформацією.
Вищенаведена функція аграрної логістики підтверджує її важливе значення для державного регулювання ринкового господарства, його процесів і товарних потоків. Крім того, саме контроль товарних потоків дає змогу державі цивілізованими методами вести боротьбу з економічними злочинами.
Слід також зазначити, що існує й міжнародний аспект використання аграрної логістики як функції господарського управління. В сучасних умовах розвитку світового господарства та формування відкритої економіки, яка передбачає розширення господарських зв'язків між країнами й міжнародної економічної кооперації, спостерігається постійне зростання транснаціональних
і транскордонних потоків вантажів та міжнародного транзиту товарів.
Оцінка аграрної логістики як чинника сталого розвитку розкриває дуже важливий аспект взаємозв'язків екології та логістики, а також впливу останньої на екосистеми регіону, країни, світу. На вагомість такого впливу вказує той факт, що в планах розвитку й річних звітах західних логістичних компаній в обов'язковому порядку передбачено розділи щодо заходів із охорони навколишнього середовища, а найбільша в Європейському Союзі транспортно- логістична компанія «Scheker-BTL» (ФРН - Швеція) розробила і запровадила екологічну програму глобального масштабу, що одержала назву «зелена логістика» (Green Logistics).
Як перспективний напрям підготовки менеджерів - логістів аграрна логістика являє собою високоліквідний фах в умовах XXI ст., на який вже сьогодні існує значний попит на українському ринку праці. У майбутньому в зв'язку з інтеграцією України у Європейське та світове господарство цей попит зростатиме.
Всі наведені тлумачення аграрної логістики не суперечать її концептуальній сутності та є закономірним явищем-становлення нового науково-практичного напряму.
Враховуючи те, що об'єктом аграрної логістики є потокові процеси,
аграрна логістика розглядається як наука і практика управління потоковими процесами в аграрному секторі економіки. А саме, потоковими процесами фінансового, кадрового, інформаційного, матеріального та енергетичного забезпечення аграрного сектора і виробництва, розподілу, обміну та
споживання сільськогосподарської продукції.
Метою аграрної логістики є впровадження раціональних форм