Розробка кафедри педіатрії ЛНМУ71/172
2.Класифікація пологових травм (основні клінічні форми пологових травм).
3.Найважливіші клінічні синдроми, що можуть виявлятись у новонароджених з пологовими травмами.
4.Додаткові методи дослідження, що використовуються в діагностиці пологових травм.
5.Принципи профілактики пологових травм.
6.Принципи лікування пологових травм.
7.Невідкладні стани, спричинені різними клінічними формами пологових травм, і принципи невідкладної допомоги.
5.2. Тестові завдання
1.Середня частота пологових травм становить
A.0,5%
B.5%
C.10%
D.0,05%
E.3%
2.Найпоширеніша клінічна форма пологової травми
A.Внутрішньочерепна
B.Параліч Дежерин-Клюмпке
C.Параліч Дюшена-Ерба
D.Перелом ключиці
E.Перелом плечової кістки
3.Пологова травма виникає внаслідок:
A.Ушкодження немовлят, яке спричинене дією на тканини чи ор-
гани різних механічних сил (стискання, розтягнення), які виникають під час пологів
B.Шкідливої дії гіпоксії, гіпоглікемії, метаболічного ацидозу,
C.Ушкодження органів чи тканин під час первинної реанімації
D.Шкідливої дії гіпербілірубінемії на нервову систему,
E.Травм живота, забоїв, падінь вагітної
4.Вкажіть найбільш імовірну локалізацію травматичного внутрішньочерепного крововиливу у доношеної дитини:
72
Розробка кафедри педіатрії ЛНМУ72/172
A.Тканина мозку
B.Субарахноїдальний простір
C.Субдуральний простір
D.Шлуночки
E.Епідуральний простір
5.У випадках утрудненого виведення плечиків під час пологів частіше страждають:
A.Внутрішньочерепні структури мозку
B.Черепно-мозкові нерви
C.Структури спинного мозку
D.Трубчасті кістки
E.Кульшові суглоби
6.Ураження спинного мозку на рівні С8-Т1 часто проявляються:
A.Парезом/паралічем Клюмпке
B.Ураженням лицевого нерва
C.Дихальними розладами
D.Обмеженням повороту голови
E.Спастичним парезом кінцівок
7.Для парезу/паралічу Дежерин-Клюмпке характерно:
A.Звуження зіниці, очної щілини на боці ураження
B.Спастичний парез нижніх кінцівок
C.Тетрапарез, парез кишок
D.Рука ляльки, коротка шия, гнусавість голосу
E.Парез м’язів кисті, втрата чутливості кисті
8.Крововилив під апоневроз характеризується:
A.Клінічною картиною геморагічного шоку
B.Крепітацією при пальпації кісток черепа
C.Задовільним або незначно порушеним станом дитини
D.Некрозом шкіри волосистої частини голови
E.Щільною припухлістю в межах однієї кістки черепа
9.Під час проведення люмбальної пункції у новонародженого з підозрою на наявність пологової травми отримано ліквор з домішкою крові. Це може свідчити за наявність:
A.Крововиливу під апоневроз
73
Розробка кафедри педіатрії ЛНМУ73/172
B.Субарахноїдального крововиливу
C.Внутрішньошлуночкового крововиливу
D.Субдурального крововиливу
E.Будь-чого з вище зазначеного
10.Для діагностики якого пологового ураження ЦНС нейросонографія є малоінформативною:
A.Субдуральний крововилив
B.Внутрішньошлуночковий крововилив
C.Розрив вени Галена
D.Розрив мосто-мозочкового намету з крововиливом у задню черепну ямку
E.Вторинна гідроцефалія, вентрикуломегалія
5.3.Інструктивні матеріали для відпрацювання професійних навиків і умінь
5.3.1. Ситуаційні завдання
Задача 1
Хлопчик народився від першої переношеної вагітності та пологів, які тривали 26 год., з масою тіла 2450 г, довжиною 52 см. Під час пологів накладались порожнинні щипці у передньоголовному передлежанні плода. За Апґар оцінений у 7/8 балів. Реанімаційних заходів не потребував. Після народження у дитини виявлялись ознаки синдрому пригнічення, звертали на себе увагу сіруватий відтінок, сухість і лущення шкіри, значне потоншення підшкірно-жирової основи, а також позитивний симптом «лялькових очей» і підвищення м’язового тонусу. Реакція на подразники була різко зниженою; до кінця першої доби у ділянці правої тім’яної кістки почав пальпаторно визначатись м’якоеластичний утвір, а на другу добу життя з’явились тонічні судоми.
Завдання:
1.Виставити попередній діагноз.
2.Обґрунтувати свій діагностичній підсумок.
3.Призначити додаткове обстеження для підтвердження діагно-
зу.
4. Скласти план лікування новонародженого.
Задача 2
Стан дитини після народження оцінений за шкалою Апгар у 7/7/8
74
Розробка кафедри педіатрії ЛНМУ74/172
балів. Під час пологів відмічалося короткочасне утруднення виведення плечей. Після народження у дитини виявлено вимушене положення правої ручки з порушеною функцією проксимального відділу руки. При огляді плече повернуте досередини, лікоть розігнутий, пронація передпліччя, кисть зігнута у вигляді «руки ляльки». М'язовий тонус знижений. Рефлекс Моро послаблений, майже не викликається. Різко знижений рефлекс із двоголового м'язу плеча.
Завдання:
1. Виставити клінічний діагноз.
2.Якою має бути тактика лікаря-педіатра в даному випадку?
5.4.Відповіді
5.4.1. Тестові завдання
1-E; 2-D; 3-A; 4-C; 5-C; 6-C; 7-E; 8-A; 9-C; 10-A.
5.4.2. Ситуаційні завдання
Задача 1
1.Внутрішньочерепна пологова травма: субдуральний крововилив?; кефалогематома у ділянці правої тім’яної кістки; судомний синдром; гострий період. Переношеність. Асиметрична форма затримки внутрішньоутробного розвитку.
2.Характерні чинники ризику в анамнезі (переношена вагітність, тривалі пологи, накладання акушерських щипців), об’єктивні дані (порушений загальний стан, специфічні ознаки неврологічного ураження; наявність специфічного м’яко-еластичного утвору в ділянці правої тім’яної кістки, який не визначався відразу після народження; розвиток судомного синдрому на 2-й день життя; низьке масо-ростове співвідношення, зовнішні ознаки дистрофії).
3.Призначити:
визначення газового складу та кислотно-лужного стану крові;
загальний аналіз крові з гематокритом;
визначення вмісту цукру, електролітів і фракцій білірубіну в крові;
загальний і біохімічний аналізи ліквору;
нейросонографію, сонографію спинного мозку і, за потреби, комп’ютерну томографію/ ЯМРТ;
рентгенографію кісток черепа;
електроенцефалографію;
75
Розробка кафедри педіатрії ЛНМУ75/172
офтальмоскопію;
консультацію нейрохірурга
4.План лікування:
Режим: тепловий захист (інкубатор або джерело променевого тепла), мінімальна стимуляція
Дієта: парентеральне харчування до стабілізації загального стану; негайно розпочати інфузію 10% розчину глюкози в об’ємі 60 мл/кг/добу + 10% розчин Са глюконату (200-300 мг/кг).
Інші заходи:
-моніторний контроль за станом життєвих функцій;
-оксигенотерапія або інші заходи дихальної підтримки, за потреби;
-невідкладне лікування судом (діазепам);
-дегідратація (лазикс);
-антигеморагічна терапія (вітамін К, етамзилат, свіжозаморожена плазма);
-антибіотики до моменту виключення нейроінфекції (ампіцилін + гентаміцин);
-анальгетики;
-посиндромна терапія залежно від стану життєвих функцій;
-передбачити потребу проведення «ранньої» фототерапії, щоб зменшити важкість можливої жовтяниці
-нейрохірургічне втручання у випадку субдуральної гематоми;
-консультація окуліста, невролога, відновна терапія після 10го дня життя.
Задача 2
1.Верхній проксимальний тип парезу Дюшена-Ерба.
2.Ортопедична корекція патологічного положення кінцівки. Відновна терапія після 10-го дня життя (масаж, ЛФК) особливого значення не має. Спонтанне видужання у 50-75%.
6. Рекомендована література: Основна:
1. Педіатрія / Під редакцією проф. О.В. Тяжкої. – Вінниця: НОВА КНИГА, 2009. – С. 256-264.
76