Материал: Психологічна мотивація як чинник ефективності роботи державних службовців

Міжнародний досвід показує, що на всі зовнішні фактори впливу, необхідно реагувати змінами в існуючій системі мотивації державних службовців. Вирішувати проблеми, що виникають, потрібно використовуючи нові гнучкі методи: адміністративного впливу, соціальної підтримки, об’єктивного оцінювання та можливості кар’єрного зростання тощо. В кожному випадку необхідна швидка реакція керівників-посадовців.

Україна, взявши до уваги зарубіжний досвід в галузі законодавства і не тільки, приєднавши власний національний досвід, змогла б покращити державне управління, особливу увагу приділивши достатньому матеріальному забезпеченню та соціальним гарантіям, адже в європейському законодавстві закріплені мотиваційні елементи, що сприяють підвищенню ефективності праці.

2.3 Розвиток нормативно-правових механізмів психологічної мотивації державних службовців. Шляхи вдосконалення відповідно до стандартів Європейського союзу

Указом Президента України у 1999 р. Головне управління державної служби при Кабінеті Міністрів було перейменовано на Головне управління державної служби України та набуло спеціального статусу, що посилило його вагу в системі кадрового забезпечення органів державної влади.

жовтня 2003 р. Указом Президента України начальником Головного управління державної служби України був призначений Т.В. Мотренко. Він мав значний досвід роботи у сфері державного управління, зокрема працював заступником міністра Кабінету Міністрів України, заступником урядового секретаря Кабінету Міністрів України, заступником державного секретаря Кабінету Міністрів України. Це дозволило йому по-новому побудувати роботу Головного управління державної служби. Вона спрямувалася передусім на інституційне становлення і приведення законодавства про державну службу України до стандартів Європейського Союзу. В Україні було створено регіональну мережу підрозділів ГУДС, розпочалася й продовжується робота щодо впровадження в управлінську діяльність міжнародних стандартів управління якістю, розроблено низку проектів нормативно-правових актів щодо реформування державної служби в напрямку приведення її у відповідність до європейських вимог.

Починаючи з 2000 р., відбулася суттєва активізація процесу вдосконалення законодавчого забезпечення інституту державної служби. У цьому сенсі варто згадати насамперед низку указів Президента України. Передусім це Указ «Про Координаційну раду з питань державної служби при Президентові України» від 21 березня 2000 р., яким було затверджено Положення про Раду, серед основних завдань якої було названо: визначення шляхів, засобів і форм реалізації основних напрямів державної політики у сфері державної служби, об’єднання зусиль державних органів щодо підвищення її ефективності; розгляд проектів реформування системи державної служби та підготовка пропозицій до плану заходів її впровадження, аналізу і можливого коригування дій; розгляд проектів законів та інших нормативно-правових актів з питань державної служби, служби в органах місцевого самоврядування, кадрового забезпечення державної служби та державних підприємств, установ, організацій; аналіз взаємодії центральних і місцевих органів виконавчої влади щодо реалізації кадрової політики та з питань державної служби, підготовка пропозицій щодо підвищення ефективності цієї роботи та велика низка завдань щодо державного забезпечення кадрової політики.

Важливе значення для професійного розвитку державної служби мав Указ Президента України «Про Комплексну програму підготовки державних службовців» від 9 листопада 2000 р., в якому було чітко визначено, що професійна підготовка державних службовців передбачає: здобуття вищої освіти за спеціальностями освітньої галузі «Державне управління»; навчання за програмами функціональної спеціалізації «Державна служба» спеціальностей інших галузей, спрямованих на діяльність у певній сфері державного управління, а також навчання за професійними програмами підвищення кваліфікації; навчання в аспірантурі та докторантурі.

Суттєві зміни в системі державної служби були передбачені Указом Президента України «Про Концепцію розвитку законодавства про державну службу в Україні» від 20 лютого 2006 р., згідно з яким законодавство про державну службу передбачалося привести у відповідність до світових норм.

За останні роки було прийнято ще низку важливих нормативних актів, серед яких слід назвати Концепцію адаптації інституту державної служби в Україні до стандартів Європейського Союзу, Програму розвитку державної служби на 2005-2010 рр. та ін., ключовою ідеєю яких було визначено реформування державної служби з метою наближення до світових демократичних зразків.

Головдержслужбою розроблено проект Державної цільової програми реформування державного управління та державної служби на

-2015 роки, яка включає три основні компоненти: реформування державної адміністрації та розбудова самоврядних професійних асоціацій; побудова системи державної служби; впровадження електронного урядування у системі органів виконавчої влади.

Наявність значної кількості нормативно-правових актів, які регулюють державну службу, жодною мірою не означає, що сучасний стан законодавства України про державну службу є завершеним. Справді, одним із важливих напрямів реалізації адміністративної реформи (на чому безпосередньо наголошувалось у Концепції адміністративної реформи) є подальший розвиток законодавства про державну службу та вдосконалення її нормативно-правової регламентації. У цьому сенсі йдеться не тільки про внесення низки базових змін до вже чинного законодавства, а й про прийняття нових законів, які б, враховуючи всі недоліки попередніх, відповідали тим сучасним вимогам, які висуваються як до державної служби загалом, так і до окремих категорій державних службовців. Так, наприклад, на думку О. Оболенського, у сучасному законодавстві про державну службу повинні бути чітко сформульовані насамперед її завдання. До них належать: професійне сприяння формуванню державної політики; забезпечення результативності й ефективності державної служби; сприяння політичному та соціальному партнерству шляхом професіоналізації регулювання суспільних відносин; адміністративно-процесуальний супровід виконання положень конституції і законів держави; забезпечення реалізації державної політики на умовах політичної та конфесійної нейтральності; професійна підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації персоналу державної служби.

Постановою Кабінету Міністрів України від 8 червня 2004 р. була затверджена Програма розвитку державної служби на 2005-2010 рр., яка відзначала, що державна служба є складовою державного управління, спрямованою на задоволення потреб суспільства, забезпечення захисту основних прав і свобод людини і громадянина, послідовного і сталого розвитку країни та поступового входження її до європейської спільноти.

Метою цієї Програми, що розроблена відповідно до Конституції України, законодавства України, положень Послання Президента України «Європейський вибір. Концептуальні засади стратегії економічного і соціального розвитку України на 2002-2011 роки», Указу Президента України від 5 березня 2004 р. «Про концепцію адаптації інституту державної служби в Україні до стандартів Європейського Союзу» є визначення та здійснення комплексу заходів, спрямованих на забезпечення ефективної діяльності органів державної влади, інших державних органів та досягнення європейських стандартів рівня життя громадян України.

Програма передбачає спрямування зусиль державних органів на розвиток професійної, ефективної та прозорої державної служби в Україні.

Однією з ключових проблем сучасної державної служби в Україні є відсутність механізмів забезпечення тих принципів, які покладені в основу мотиваційного забезпечення діяльності цього інституту влади. Щоб визначити відповідність законодавства про державну службу обраному курсу на приведення інституту державної служби в Україні до європейських стандартів, слід порівняти принципи, що сповідуються в Європі, з принципами, що відповідають нормам українського законодавства.

Перший принцип, що, безумовно, лежить в основі організації і діяльності сучасних демократичних систем державної служби - це принцип професіоналізму. Тому цілком обґрунтованою є теза, що на сьогодні немає фактично жодного питання організації та функціонування державної служби, яке б не було пов’язане з професіоналізмом державних службовців. До речі, як один з головних принципів державної служби принцип професіоналізму закріплено в ст. 3 Закону України «Про державну службу». А в ч. 2 ст. 29 цього ж закону міститься норма щодо постійного підвищення державними службовцями рівня їхнього професіоналізму та кваліфікації.

Одним з пріоритетних напрямів модернізації державної служби в Україні є реформування системи управління. Ключовими елементами підвищення ефективності управління персоналом є такі види діяльності, які здійснює Головдержслужба України спільно з українсько-канадським проектом «Реформа управління персоналом на державній службі в Україні»:

розробка та впровадження профілів компетенцій лідерства для вищого корпусу державної служби;

удосконалення системи щорічного оцінювання діяльності державних службовців.

Ключовим елементом підвищення ефективності управління персоналом на державній службі є розвиток управлінського потенціалу керівників. Інструментом становлення вищого корпусу державної служби є впровадження профілів компетенцій лідерства, розробку яких Головне управління державної служби України здійснює в рамках спільного канадсько-українського проекту «Реформування управління персоналом на державній службі в Україні». Розроблення профілів компетенцій лідерства відповідає пріоритетам вдосконалення управління державною службою, визначеним у Програмі розвитку державної служби на 2005-2010 роки, затвердженій постановою Кабінету Міністрів України від 8 червня 2004 р. №746. Профілі компетенцій визначатимуть необхідні для керівних кадрів на державній службі знання та навички, які сприятимуть приведенню державної служби України до стандартів Європейського Союзу. Профілі компетенцій є інструментом для використання у різних сферах управління людськими ресурсами, включаючи професійне навчання та підвищення кваліфікації, планування кар'єри та її розвиток, оцінювання результатів діяльності, набір та просування по службі, планування людських ресурсів.

Реформування системи щорічної оцінки державних службовців з метою підвищення результативності їхньої діяльності є одним з ключових пріоритетів модернізації державної служби в Україні. У країнах з розвиненою системою врядування добре спланований та впроваджений процес щорічної оцінки є ефективним засобом налагодження змістовного діалогу у відомстві та розвитку культури прозорого й відкритого спілкування між державними службовцями та їхніми керівниками. Результати щорічної оцінки діяльності державних службовців використовуються для визначення потреб у навчанні, обговорення планів кар’єрного зростання, а також визнання внеску кожного працівника до результатів роботи відомства.

Нинішня процедура щорічного оцінювання державних службовців в Україні є неефективною, оскільки не гарантує об’єктивного й справедливого оцінювання результатів діяльності, а також не має дієвого впливу на планування діяльності та мотивацію державних службовців.

Одним із заходів реформування процесу щорічного оцінювання діяльності державних службовців є робота відповідної групи аналізу політики Головдержслужби, яка була створена у 2009 році. Учасники групи розробили документ з аналізу політики щодо запровадження нових підходів до щорічного оцінювання результатів діяльності державних службовців, в якому проаналізували наявну ситуацію й проблеми у сфері оцінювання діяльності державних службовців в Україні, а також врахували підходи й найкращі практики європейських країн у проведенні щорічного оцінювання діяльності.

Протягом 2010 року було проведено серію фокус-груп за участю державних службовців центральних органів виконавчої влади, які мають досвід проведення та/або проходження процедури щорічного оцінювання. Результати фокус-груп були враховані при підготовці документа з аналізу політики щодо запровадження нових підходів до щорічного оцінювання результатів діяльності державних службовців.

Результатами роботи мають стати такі заходи:

• розробка методики щорічного оцінювання на державній службі в Україні на основі розробленої політики вдосконалення його процесу;

• розробка методичних інструментів та ресурсів для керівників з використанням оновлених підходів до щорічного оцінювання діяльності державних службовців;

• розробка та запровадження тренінгових модулів для Школи вищого корпусу державної служби з використання вдосконаленого підходу до щорічного оцінювання на державній службі в Україні.

Як відзначається в Звіті про підсумки діяльності у 2010 р. Головного управління державної служби України, попри наявні проблеми в Україні відбувається невпинне наближення державної служби до стандартів Європейського Союзу. Зокрема, Головдержслужбою відпрацьовано та погоджено з Мін’юстом проект нової редакції Закону «Про державну службу», орієнтованого на дотримання європейських норм. У межах різних міжнародних проектів відбувається впровадження в державну службу України новітніх кадрових технологій, розробка нормативно-правової бази, удосконалення освіти державних службовців. Розроблено низку нових законопроектів, зокрема, «Про доброчесну поведінку осіб, уповноважених на виконання функцій держави», який визначає норми поведінки таких осіб, сприяє протидії корупційним проявам, «Про заохочення та дисциплінарну відповідальність державних службовців», а також проектів постанов Уряду, які забезпечать професіоналізацію державної служби та її політичну нейтральність.

На основі Закону України «Про державну службу» розроблені рекомендації з організації праці державних службовців в органах виконавчої влади - пункт 3 постанови Кабінету Міністрів України від 13 травня 2004 року «Про стан виконавської дисципліни в органах виконавчої влади і заходи щодо її зміцнення»; Концепція адаптації інституту державної служби в Україні до стандартів Європейського Союзу, схвалена Указом Президента України від 5 березня 2004 року №278; Програма розвитку державної служби на 2005-2010 роки, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 8 череня 2004 року №746; постанови Верховної Ради України, укази Президента України, накази Головдержслужби України, які стосуються подальшого вдосконалення організаційно-правових питань підвищення службової і виконавської дисципліни та ефективності праці державних службовців органів виконавчої влади.