Відколи на ринку діють продавці й покупці, премія, що є сумою
тимчасової і справжньої цінності, також відображає ціну, яку прагнуть
отримати продавці.
Тема 5. Ф’ючерсний ринок
Уцілому біржова торгівля для всіх організацій і осіб, що беруть участь
уцій торгівлі, є особливою формою комерційної діяльності з метою одержання найбільшого прибутку поряд з іншими існуючими формами комерції. Виходячи з мети, яку поставили учасники торгівлі на біржі, у
процесі укладання біржових угод вони здійснюють певні біржові операції, а
саме:
– купівля і продаж реального товару:
– страхування від можливих втрат у разі зміни ринкових цін на реальні товари й на ф’ючерси (хеджування);
– спекулятивні операції, засновані на різниці в цінах.
Купівля і продаж реального товару здійснюється виробниками з метою реалізації товарів, які ними вироблені; споживачами – з метою забезпечення себе сировиною для подальшої переробки або необхідними товарами;
торговцями – з метою подальшого перепродажу товарів кінцевим споживачам.
Хеджування виконує функцію біржового страхування від цінових втрат на ринку реального товару й забезпечує компенсацію деяких витрат
(наприклад, на зберігання товару); має на меті компенсувати за рахунок прибутку збитки, отримані від реалізації на ринку реального товару;
забезпечує побічний зв’язок біржового ринку ф’ючерсних контрактів з ринком реального товару.
Спекулятивні операції здійснюються з метою одержання прибутку від купівлі-продажу біржових контрактів (форвардних і особливо ф’ючерсних),
який може утворитися внаслідок різниці між ціною біржового контракту в
46
день (момент) його укладання і ціною в день виконання за сприятливої для однієї зі сторін (продавця чи покупця) зміни ціни. В основі спекулятивних, як і страхових (хеджування), біржових угод лежить один і той же принцип біржової гри – гра на різниці в динаміці (на підвищенні або зниженні) цін ф’ючерсних контрактів. Але їх різниця в тому, що спекулятивні операції здійснюються посередниками (брокерами і дилерами, звичайно приватними особами), а хеджування – власниками (продавцями і покупцями) реального товару.
Хеджування – це біржове страхування від несприятливих коливань цін, що базується на різниці в динаміці цін реальних товарів та цін ф’ючерсних контрактів на цей же товар. Хеджування на біржі здійснюють підприємства, приватні особи, які є учасниками ринку реальних товарів:
виробники, переробники і продавці.
За технікою здійснення операції хеджування поділяють на два типи:
хеджування продажем (коротке), хеджування купівлею (довге).
Хеджування продажем (коротке) – це продаж на строковій біржі ф’ючерсних контрактів виробником або торговцем, які купили рівну кількість реального товару на визначений строк для забезпечення страхування від ризику падіння цін з моменту поставки реального товару. До нього вдаються фермери, посередники (торговці), які купують
(перепродують) сировину для переробних підприємств та ін. Техніка короткого хеджування полягає в наступному. Продавець наявного товару,
прагнучи застрахувати себе від передбачуваного зниження цін, продає на біржі ф’ючерсний контракт. У разі зниження цін він викуповує ф’ючерсний контракт, ціна на який теж впала, що повинно компенсувати недоотриману виручку на ринку реального товару.
Хеджування купівлею (довге) – це придбання ф’ючерсних контрактів з метою страхування цін на продаж рівної кількості реального товару, яким торговець не володіє, з поставкою в майбутньому. Мета довгого хеджування полягає в тому, щоб уникнути будь-яких втрат, які можуть виникнути
47
внаслідок підвищення цін на товар вже проданий за зафіксованою ціною, але ще не закуплений. Довге хеджування застосовується як засіб, що гарантує закупівельну ціну для торговців і фірм з переробки і споживання сировини.
Різниця між реальною ціною на товар в певному місці й ціною на певний ф’ючерсний контракт на той самий товар, називається базисом –
різниця між реальною і ф’ючерсною ціною.
Базис буває нульовим, позитивним і негативним. При позитивному базисі ціни реального ринку перевищують ціни ф’ючерсного, при негативному – навпаки. Якщо ціни обох ринків рівні, тоді маємо нульовий базис.
Вплив базису на хеджування: результат будь-якого хеджування можна вирахувати за допомогою порівняння базисів на початку і в кінці хеджування. Отже, кінцева ціна може бути визначена як сума цільової ціни та зміни базису (з урахуванням напрямку цієї зміни). В умовах негативної зміни базису хеджування дозволяє значно знизити збитки.
Хеджування з допомогою ф’ючерсних контрактів має такі переваги:
1.У процесі хеджування проходить істотне зниження цінового ризику торгівлі товарами й цінними паперами. Хеджування підвищує стабільність фінансової сторони бізнесу, зменшує коливання прибутків, що виникають в результаті зміни цін на сировину, курсів валют та інших чинників.
2.Хеджування не перетинається із звичайними операціями і дозволяє забезпечити постійний захист ціни без необхідності змінювати політику запасів.
3.Хеджування забезпечує гнучкість у плануванні, що підвищує ефективність управління надлишком запасів або їх дефіцитом.
4.Хеджування полегшує фінансування операцій через систему кредитних позичок банками, що створює довіру до кредитів, погашених ф’ючерсними контрактами.
Зіншого боку, хеджування має недоліки, серед яких:
1) базовий ризик підвищується через порушення асортименту товарів;
48
2)значні витрати на операційні заходи, кліринг, маржу;
3)обмежені ліміти цінових рамок і якісно-функціональна несумісність реального та ф’ючерсного ринків.
Як і будь-яка ринкова ціна, ціна ф’ючерсного контракту має об’єктивну основу – вартість. Ціна може коливатися залежно від попиту і пропозиції.
Вартість ф’ючерсного контракту може бути визначена як така його ціна, за якою інвестору вигідна як купівля самого активу на фізичному ринку і наступне його зберігання до моменту використання або одержання доходу,
так і купівля ф’ючерсного контракту на цей актив.
Отже, вартість ф’ючерсного контракту визначається наступними чинниками: ціна активу на фізичному ринку, термін дії ф’ючерсного контракту, відсоткова ставка, витрати, пов’язані з володінням активом
(зберігання, страхування). На практиці ціна і вартість ф’ючерсного контракту не бувають рівні.
Етапи розрахунків з купівлі-продажу ф’ючерсного контракту включають: день (момент) укладення контракту; період, протягом якого контракт залишається незакритим або невикористаним, і день (момент)
закриття контракту або його виконання.
1етап:
–день укладення контракту (відкриття позиції);
–реєстрація контракту в Розрахунковій палаті;
–сплата гарантійного внеску за контракт;
–сплата збору за реєстрацію контракту.
2етап:
–день (період) збереження відкритої позиції;
–розрахунки за змінною маржею;
–розрахунки за початковою маржею, якщо Розрахункова палата змінила їхні ставки.
49
3етап:
–день закриття контракту внаслідок здійснення зворотної угоди або день виконання контракту (день закінчення терміну його дії);
–розрахунок прибутку (збитку) за закритою позицією;
–сплата збору за реєстрацію зворотної угоди;
–розрахунок суми грошей, яку виплачує Розрахункова палата члену Розрахункової палати (клієнту) або яку виплачує Розрахунковій палаті член Розрахункової палати (клієнт);
–передача (одержання) біржового активу, що лежить в основі ф’ючерсного контракту.
Маржа на ф’ючерсному ринку не є частковою передплатою за актив,
що перебуває під контрактом. Це гарантійний внесок, призначений організувати захист продавця від невиконання покупцем контракту, якщо ціни знизяться, і покупця від невиконання контракту продавцем, якщо ціни зростуть.
Виділяють два види маржі:
Початкова маржа – вноситься при відкритті ф’ючерсної позиції.
Варіаційна або підтримуюча маржа – це переказ грошових коштів для відновлення вартості контракту після зміни ціни для забезпечення фінансових гарантій його виконання.
Як початкова, так і варіаційна маржі вносяться учасниками ф’ючерсної торгівлі через фірму-члена Розрахункової палати, внаслідок чого виникають стосунки між клієнтами та членами біржі, між кліринговою палатою та її фірмами-членами.
Ставка початкової маржі складає 1 – 10% і коливається залежно від виду ф’ючерсного контракту і поточної ринкової кон’юнктури. Рівень ставки початкової маржі відповідає максимально можливій зміні ринкової ціни ф’ючерсного контракту впродовж одного біржового торговельного дня.
50