Окситоцин і простагландини є фізіологічними стимуляторами міометрію. У мембранах волокон міометрію є спеціальні рецептори, чутливі до цих речовин, які при збудженні відкривають трансмембранні потоки іонів натрію і кальцію, в результаті чого розвивається деполяризація м`язових волокон і їх скорочення. Застосування окситоцину і простагландинів допустиме тільки в клінічних умовах.
Окситоцин - поліпептидний гормон задньої частки гіпофіза, який складається з 8 амінокислот. Окситоцин у дозах 3-5 ОД спричиняє ритмічні скорочення матки, що сприяє пологовій діяльності. Вагітна матка більш чутлива до окситоцину, ніж невагітна. Високі дози цього гормону (до 10 ОД) спричиняють більш часті і сильні скорочення матки і сприяють підвищенню внутрішньоматкового тиску, що може призвести до порушення плацентарного кровопостачання. Під час приймання всередину окситоцин руйнується, тому його вводять внутрішньовенно краплинно. Він не зв`язується з білками плазми і швидко інактивується в печінці та нирках. Ефект окситоцину розвивається через 0,5-2 хвилини. Для припинення кровотеч після пологів окситоцин і його аналоги можна вводити внутрішньом`язово.
Синтетичний аналог окситоцину - дезаміноокситоцин - є більш активним препаратом. Застосовують його у вигляді трансбукальних таблеток або кладуть під язик (препарат добре всмоктується із ротової порожнини). Застосовують дезаміноокситоцин для прискорення інволюції матки і для стимуляції лактації.
Пітуїтрин - препарат, який містить суміш гормонів задньої частки гіпофіза окситоцину і вазопресину. Пітуїтрин не лише стимулює скорочення матки, а й підвищує артеріальний тиск. Створений іще один препарат задньої частки гіпофіза – гіфотоцин, в якому міститься переважно окситоцин. Вводять препарат під шкіру і внутрішньом`язово за тими самими показаннями, що і окситоцин.
У невеликих кількостях простагландини утворюються в матці постійно і як місцеві гормони виявляють судинорозширювальний і цитопротекторний ефекти, поліпшуючи кровопостачання у плаценті. Під час пологів їх рівень різко зростає. Як лікарські препарати використовують простагландини F2 і Е2.
Динопрост (простагландин F2) пригнічує функцію жовтого тіла, блокує синтез прогестерону і підвищує рівень естрогенів. Препарат сенсибілізує міометрій до дії окситоцину. Динопрост спричиняє ритмічні скорочення і підвищує тонус вагітної і невагітної матки, а також розслабляє її шийку. Простагландин F2 підвищує тонус бронхіальних м`язів, збільшує силу та частоту серцевих скорочень, підвищує моторику шлунково-кишкового тракту, звужує легеневі судини, збільшує проникність судин. Більш активним і довгодіючим препаратом є метилдінопрост.
Динопростон (простагландин Е2) спричиняє ритмічні скорочення міометрію вагітної матки і розслабляє її шийку. Препарат зменшує загальний периферичний опір судин, розширює легеневі судини і бронхи, збільшує проникність капілярів, підвищує моторику шлунково-кишкового тракту, пригнічує секрецію залоз шлунка.
Динопрост і динопростон спричиняють дегенерацію жовтого тіла (лютеоліз). Як стимулятори пологів препарати відрізняються від окситоцину тим, що розширюють шийку матки.
Введення препаратів простагландинів може супроводжуватися надмірною скоротливістю міометрію з порушенням кровопостачання матки і плаценти. Тривалість дії у простагландинів більша, ніж у окситоцину. Часто спостерігаються побічні ефекти у вигляді нудоти, діареї, головного болю, підвищення температури тіла. При внутрішньовенному введенні можливі флебіти. У зв`язку з цим динопрост і динопростон застосовують рідко для стимуляції пологів. Вони можуть застосовуватися для проведення медичних абортів.
Часто для стимуляції пологів застосовують естрон (фолікулін), естрадіол, синестрол. Препарати пригнічують окситоциназу, яка руйнує окситоцин. Крім того, естрогени сенсибілізують рецептори до дії окситоцину. Вводять препарати парентерально.
-Адреноблокатори
Анаприлін зменшує токолітичний ефект катехоламінів, який реалізується через 2-адренорецептори. Для стимуляції пологів анаприлін вводять внутрішньовенно краплинно. Протипоказаний препарат за наявності у породіллі серцевої недостатності, блокад проведення, гіпотонії і бронхіальної астми.
Для стимуляції пологової діяльності можуть бути використані такі препарати, як прозерин, серотонін, пахікарпін, хінін, рицинова олія, аскорбінова кислота, тіамін, кальцію хлорид.
Прозерин пригнічує активність ацетилхолінестерази, що супроводжується накопиченням ацетилхоліну в ділянці М-холінорецепторів матки і посиленням скорочень міометрію.
Серотонін підвищує інтенсивність дихальної функції мітохондрій міофібрил, взаємодіє з АТФ, актоміозином і кальцієм. Препарат поліпшує проникність клітинних мембран для іонів кальцію, які стимулюють скоротливу активність міометрію. Вводять серотонін внутрішньовенно краплинно.
Пахікарпін - препарат групи гангліоблокаторів. Препарат блокує Н-холінорецептори мезентеріального і симпатичних гангліїв, а також безпосередньо впливає на міометрій. Крім того, пахікарпін стимулює задню частку гіпофіза і сенсибілізує міометрій до дії фолікуліну та окситоцину.
Хінін блокує фермент окситоциназу, який руйнує окситоцин. Однак препарат зменшує частоту серцевих скорочень у матері й плода, що обмежує його застосування.
Приймання всередину 15-30 грамів рицинової олії супроводжується не лише проносним ефектом, але і посиленням холінергічних впливів на матку, збільшенням концентрації ацетилхоліну і посиленням скоротливості міометрію.
Такі вітамінні препарати, як аскорбінова кислота (стимулює утворення естрогенів) та тіамін (стимулює активність холінацетилази і синтез ацетилхоліну, пригнічує активність холінестерази), сприяють пологовій діяльності.
Можливість гальмування скоротливої активності міометрію відкрили після з`ясування фізіологічного значення 2-адренорецепторів у матці. Кількість 2-адренорецепторів змінюється в різні періоди вагітності: вона найбільша в останніх триместрах, що забезпечує спокій міометрію і виношування плода, а перед самими пологами і під час їх - зменшується, що супроводжується підвищенням чутливості матки до стимулювальних факторів.
2-Адреноміметики - надійні засоби для зменшення тонусу і скоротливої активності матки, які широко застосовуються в акушерській практиці. Препарати добре переносяться матір`ю і не впливають негативно на плід і новонародженого. Як токолітики застосовують партусистен (фенотерол), салбутамол (салбупарт) і тербуталін (бриканіл). Призначають їх усередину, внутрішньом`язово і внутрішньовенно краплинно. Максимальний токолітичний ефект спостерігається через 2 години після приймання препаратів усередину, через 30 хвилин після внутрішньом`язового введення і через 5-10 хвилин після внутрішньовенного введення. Введення 2-адреноміметиків може супроводжуватися тахікардією як у матері, так і у плода, неспокоєм, нудотою, запорами. Рідко спостерігаються зменшення діастолічного тиску, гіперглікемія у плода.
Показання до введення токолітичних засобів:
профілактика мимовільних абортів і передчасних пологів;
високий тонус матки на початку пологів;
надмірно швидкі пологи, які супроводжуються сильними матковими скороченнями і високою частотою переймів, що створює загрозу розриву матки (особливо при диспропорції між розмірами голівки плода і таза матері);
гіпоксія плода, зумовлена аномаліями пологів, необхідність проведення внутрішньоутробної реанімації плода;
проведення внутрішньоутробного повороту плода, особливо у випадку двійні;
підготовка до оперативного втручання у процесі пологів (кесарів розтин та ін.).
У випадку загрози викидня на ранніх строках вагітності (до 4 місяців); при звичних абортах, пов`язаних з недостатністю продукування прогестерону жовтим тілом, поряд з іншими заходами проводять замісну терапію прогестероном (частіше синтетичним гестогенним препаратом туриналом). Призначають також вітамін Е (токоферол).
Антагоніст кальцію магнію сульфат також розслаблює міометрій (внутрішньовенно вводять 5-10 мл 25% розчину).
Останнім часом як токолітики починають використовувати блокатори кальцієвих каналів (ніфедипін).
Іноді під час пологів для зменшення надмірних скорочень міометрію досвідчені лікарі-акушери використовують засіб для неінгаляційного наркозу - натрію оксибутират.
ПЕРІОДІ
Післяпологова атонія матки та її уповільнена інволюція супроводжуються кровотечами, які є причиною геморагічної анемії. У народній медицині для ліквідації маткових кровотеч з давніх часів застосовувалися рослинні засоби (настої і відвари трави грициків, листя барбарису, чистецю та ін.). Найбільш ефективними вважають препарати маткових ріжків (гриб, який паразитує на колосках жита): ергометрин, метилергометрин, ерготамін, ерготал (сума алкалоїдів). Фармацевтична промисловість випускає також синтетичний препарат котарніну хлорид. Приймання всередину або введення внутрішньом`язово цих засобів супроводжується стійким скороченням міометрію. У результаті судини механічно стискаються і кровотеча припиняється. Подібним чином у післяпологовому періоді діє також окситоцин.
Показання до застосування препаратів, які підвищують тонус міо-метрію:
післяпологові кровотечі, атонія матки, уповільнена інволюція матки після пологів і аборту, кровотеча після ручного відокремлення посліду;
стани після кесаревого розтину;
дисфункціональні маткові кровотечі при міомах матки, кров`янисті виділення при запальних процесах;
ерготамін ефективний при мігрені (зменшує імпульсацію судин мозку).
Вибір препарату залежить від об`єму кровотечі: при масивних - показані препарати маткових ріжків, у легких випадках обмежуються призначенням рослинних засобів.
Застосування препаратів маткових ріжків може супроводжуватися побічними ефектами: нудотою, блюванням, діареєю, головним болем. При гострому отруєнні спостерігаються рухове збудження, судоми, нудота, блювання, діарея, болі в епігастральній ділянці, тахікардія, порушення чутливості. Тривале застосування алкалоїдів маткових ріжків може супроводжуватися розвитком хронічного отруєння - ерготизму. Раніше ерготизм був частим явищем у зв`язку із вживанням у їжу борошна, виготовленого із зерна, ураженого матковими ріжками. Ерготизм існує у двох формах. Гангренозна форма зумовлена спазмом периферичних судин, який супроводжується розвитком некрозу кінцівок. Судомна форма зумовлена впливом препаратів на центральну нервову систему.
До засобів, які сприяють пологовій діяльності, належать препарати, які зменшують тонус шийки матки: засоби групи атропіну, но-шпа, простагландини (динопрост, динопростон). У випадках ригідності шийки матки можна скористатися введенням лідази - препарату, який містить гіалуронідазу (руйнує гіалуронову кислоту).
Препарати, які нормалізують кровотворення, поділяють на такі групи.
І Засоби, що впливають на еритропоез:
1 Препарати, які стимулюють еритропоез.
1.1 Препарати для лікування гіпохромних анемій:
препарати заліза - заліза закисного сульфат, заліза закисного лактат, ферум лек; комбіновані препарати заліза: ферковен (заліза сахарат, кобальту глюконат і розчин вуглеводів), фероплекс (заліза сульфат і аскорбінова кислота), ферамід (комплексна сполука заліза з нікотинамідом), тардиферон (заліза сульфат, аскорбінова кислота, фермент мукопротеаза), гемостимулін (заліза лактат і міді сульфат) та ін.;
препарати кобальту - коамід;
препарати еритропоетину людини - епоетин альфа (епрекс), епоетин бета (рекормон);
комбіновані препарати – тардиферон, ферковен, фероплекс.
1.2 Препарати для лікування гіперхромних анемій - ціанокобаламін, кислота фолієва.
1.3 Фітотерапевтичні лікарські засоби та лікарські засоби тваринного походження, що використовують при анемічних станах.
І.2 Засоби, які пригнічують еритропоез, - розчин натрію фосфату, мічений ізотопом фосфору 32Р.
ІІ Засоби, що впливають на лейкопоез:
1 Засоби, які стимулюють лейкопоез, - натрію нуклеїнат, пентоксил, метилурацил, лейкоген, молграмостим, філграстим.
2 Засоби, які пригнічують лейкопоез:
2.1 Препарати, які пригнічують лейкоцити в інтерфазі (інтерфазні препарати):
алкілувальні засоби - циклофосфан, тіофосфамід, мієлосан;
антиметаболіти - метотрексат, меркаптопурин;
антибіотики з протипухлинною активністю - рубоміцин;
глюкокортикоїдні засоби - преднізолон, дексаметазон;
ферментні препарати - L-аспарагіназа;
цитокіни - інтерферон .
2.2 Препарати, які пригнічують мітоз лейкоцитів (антимітотичні препарати):
рослинні засоби - вінкристин, вінбластин (розевін).