СОДЕРЖАНИЕ
Коротка ботанічна характеристика
Хімічний склад Грициків звичайних
Застосування Грицика звичайного у медицині
Застосування Грицика звичайного у народному господарстві
Заготівля сировини Грициків звичайних
Характеристика ліпофільних речовин грициків звичайних
Отримання ліпофільного екстракту
Вивчення хімічного складу ліпофільній фракції
Методи ідентифікації флавоноїдів
Кількісне та якісне визначення біологічно активних речовин ліпофільній фракції
Кількісне визначення флавоноїдів
Дослідження екстракційних препаратів Грицика звичайного
Вивчення екобіотічних особливостей Грицика звичайного
Визначення числових показниках ліпофільної фракції з рослинного матеріалу грициків звичайних
Метод виділення залежить від характеру рослинного матеріалу і типу флавоноїду, який необхідно виділити. Вибір розчинника для екстракції залежить від полярності флавоноїду. Більш полярні розчинники використовують для екстракції глікозидів і антоціанів, а менш полярні для агликонов. Ізофлавони, флавони, дігідрофлавони, сильно метиловані флавони і флавоноли екстрагують бензолом, хлороформом, ефіром, етилацетатом. Глікозиди, сильно гідроксильовані флавоноїди, аурони, халкони, легко переходять в спирти різної концентрації або ацетон [24].
Після екстракції, спиртове витяг упарюють, до залишку додають гарячу воду, охолоджують, видаляють неполярні сполуки (жирне масло, ефірне масло) з водної фази хлороформом або чотирихлористого вуглецю. Потім флавоноїди з водної фази витягують послідовно етиловим спиртом (аглікони), етилацетатом (монозіди) і бутанолом (біозідом, тріозіди). Для розділення компонентів кожної фракції використовують колоночную хроматографію на силікагелі, поліамідних сорбентів або целюлозі.
Для ідентифікації флавоноїдів використовують їх фізико-хімічні властивості; температуру плавлення, питоме обертання (глікозидів), УФ-, ІЧ-, ПМР - спектри, порівнюючи їх зі спектрами відомих зразків [1; 3; 23].
УФ спектр флавоноїдів характеризується наявністю, як правило, двох максимумів поглинання. Поглинання максимумів і їх інтенсивність характерні для різних груп флавоноїдів [30].
Реакції, специфічні для всіх груп флавоноїдів, відсутні. Найбільш часто використовуються наступні реакції:
1. Ціанідіновая реакція або проба ChinodaФлавоноїди, флавонони і флавони при відновленні магнієм у присутності хлористоводневої кислоти дають червоне або оранжеве забарвлення, обумовлене утворенням антоцианидинов [40]:

Ціанідин хлорид
2. Борно-лимонна реакція. 5 - оксіфлавони і 5 - оксіфлавоноли взаємодіють з борною кислотою в присутності лимонної, утворюючи яскраво-жовте забарвлення з жовто-зеленою флуоресценцією (освіта Батохромний комплексу) [9]:

3. Реакція з треххлористой сурмою. 5 - оксіфлавони і 5 - флавоноли, взаємодіючи з треххлористой сурмою, утворюють комплексні сполуки, пофарбовані в жовтий або червоний колір [49]:

Попереднє дослідження на основні групи біологічно активних речовин показало, що в траві грициків, що виростає в Харківській області, містяться: флавоноїди, кумарини, дубильні речовини, сапоніни, полісахариди, алкалоїди, вітамін K1,
Дослідження проводили на цільних і подрібнених зразках трави грициків від промислових партій та індивідуального збору 2010-2014 років; рідкому екстракті і субстанції "сухий екстракт", отриманих в лабораторних умовах, а також, зразках рідкого екстракту промислового виробництва. Сировина збирали і сушили згідно інструкції по заготівлі та у відповідності з поставленими завданнями.
Кількісну оцінку суми екстрактивних речовин проводили гравіметричним методом за ГОСТ 24027.2-80, а також, методиці ГФХ1, в.1.
Проводили спектральні дослідження етанольних витягів з трави грициків різної концентрації та спектрів адсорбції з 2% -ним спиртовим розчином алюмінію хлориду [29].
Кількісний вміст флавоноїдів у сировині та препаратах визначали з використанням диференціального варіанту спектрофотометрического методу, запропонованого В. В. Беліковим зі співавторами і модифікованому нами для сировини і препаратів Грицика звичайного [8].
Оцінку екологічної чистоти сировини проводили за вмістом важких металів за методикою ГФ XI, в.1 і полярографическим методом.
Для якісного аналізу трави грициків на основні групи біологічно активних речовин використовували загальноприйняті методики, методи хроматографії: висхідній (ВБХ) і кругової (КБХ) на папері, а також, в тонкому шарі сорбенту (ТШХ). Для детектування хроматограмм використовували УФ-світло і хромогенні реактиви [5].
Проведення якісних реакцій на флавоноїди показало, що трава грициків містить флавоноїди переважно у вигляді глікозидів. Методом висхідній хроматографії на папері в системах БУВ 4: 1: 5 і 15% оцтової кислоти встановлено, що флавоноїдний комплекс грициків представлений 4 компонентами, один з компонентів ідентифікований зі свідком рутин [30].
Спектри поглинання етанольних витягів з трави грициків різної концентрації мали по два максимуму поглинання: mах = 265-270 нм і mах = 370-375 нм, що відповідає поглинанню флавоноїдів.
Всі компоненти флавоноїдного комплексу грициків забезпечують специфічний фармакологічний ефект. Тому надалі стандартизацію сировини та препаратів проводили за сумою флавоноїдів.
Спектри адсорбції з 2% -ним спиртовим розчином алюмінію хлоридом збігаються зі спектром поглинання комплексу рутина з алюмінію хлоридом і мають максимум поглинання при mах = 405 нм. Спектри поглинання компонентів флавоноїдного комплексу, зокрема діосметіна, мають максимуми поглинання близькі до рутину. Це дозволяє використовувати максимум поглинання комплексу рутина з алюмінію хлоридом в кількісному аналізі і розраховувати суму флавоноїдів на рутин-стандарт.
Використовувалася методика спектрофотометричного визначення суми флавоноїдів, заснована на визначенні оптичної щільності пофарбованого комплексу флавоноїдів з 2% -ним спиртовим розчином алюмінію хлориду.
Вивчені наступні стадії:
екстракція сировини етанолом різної концентрації;
умови реакції комплексоутворення з алюмінію хлоридом (таблиця 3.1);
умови кількісної екстракції флавоноїдів із сировини.
Таблиця 3.1. Вплив умов реакції та екстракції на вихід флавоноїдів
|
Умови реакції |
Зміст флавоноїдів, % |
Умови екстракції |
||
|
Співвідношення об'ємів витягу й 2% спиртового розчину алюмінію хлориду, мол
|
|
|
Ступінь здрібнювання сировини, мм
|
|
|
Маса сировини й об'єм екстрагена, мол
|
||||
|
Час стійкості комплексу
|
|
|
Час екстракції, хв.
|
Вибір оптимальної концентрації етанолу проводили за даними хроматографічного аналізу, УФ-спектрами і експериментально по вмісту флавоноїдів в екстрактах залежно від концентрації етилового спирту. Оптимальним екстрагентом є 70% етиловий спирт.
На підставі отриманих результатів підібрані оптимальні умови аналізу: кількісна екстракція флавоноїдів із сировини досягається при використанні сировини зі ступенем измельченности частинок 1 мм, при триразовому по 30 хвилин настоюванні з 70% етанолом на киплячій водяній бані; співвідношень: сировини і екстрагента 1: 100, при масі сировини 0,5 г і обсязі екстрагента 50 мл; витягання і 2% спиртового розчину алюмінію хлориду в перерахунку на суху речовину 0,02: 0,06; стійкості комплексу в часі через 40 хвилин. Відносна помилка методу становить: ± 2,64 (таблиця 3.2).
Таблиця 3.2. Метрологічна характеристика методики кількісного визначення суми Флавонідів в траві Грициків звичайних
|
n |
X |
S2 |
S |
Sx |
P,% |
t (P,f) |
,% |
|
|
10 |
1,28 |
0,0023 |
0,015 |
0,0047 |
95 |
2,26 |
±2,64 |
Вміст суми флавоноїдів в цільних зразках трави грициків, заготовлених в різних еколого-фітоценотичних умовах Харківської області та подрібнених зразках промислових серій коливається від 1,1210,02% до 2,48 ± 0,09%. Оцінка якості трави грициків за змістом суми флавоноїдів не менше 1%.
Таблиця 3.3. Динаміка накопичення флавоноїдів у траві Грициків звичайних
|
№ |
Органи рослини |
Зміст флавоноїдів,% |
Метрологічна характеристика |
||
|
1 |
Трава |
1,29+0,03 |
|
F
|
|
|
2 |
Стебла |
0,47±0,02 |
|||
|
3 |
Листи |
1,09+0,1 |
|||
|
4 |
Квітки |
2,98+0,16 |
|||
|
5 |
Плоди |
1,11±0,06 |
|||
|
6 |
Семена |
0,02±0,001 |
|||
|
7 |
Корінь |
0,06+0,001 |
|||
|
I |
Фази вегетації Стадія розетки |
0,96±0,03 |
85,98 |
61,35 |
|
|
II |
Початок цвітіння |
1,18±0,02 |
46,36 |
8,64 |
|
|
III |
Від початку цвітіння до початку плодоносіння |
1,29+0,01 |
|||
|
IV |
З побурілими плодами |
1,08±0,02 |
74,73 |
17,74 |
|
|
I |
Спосіб сушіння Повітряно-тіньова |
1,40±0,02 |
13,69 |
0,952 |
|
|
II |
Штучна |
1,43±0,02 |