Материал: Все вопросы патан экзамен

Молекули, що секретуються макрофагами, виконують ефекторні і регуляторні функції. При формуванні специфічної імунної відповіді макрофаги виконують функцію представлення (презентації) антигена.

Для цього захоплений макрофагами антиген піддається переробці у фаголізосомах. Пептидні фрагменти антигена, що утворюються в результаті обмеженого протеолізу, комплексуються з молекулами антигенів головного комплексу гістосумісності класу 2 і виставляються на мембрані макрофага у формі, доступній для розпізнавання Т-лімфоцитами.

Макрофаги постійно дозрівають з циркулюючих в крові моноцитів, що мають кістковомозкове походження. Покидаючи кров'яне русло, дозріваючі макрофаги мігрують в різні тканини організму. У легенів вони представлені альвеолярними макрофагами. Велика кількість макрофагів знаходиться в сполучній тканині, в лімфовузлах і лімфоїдній тканині, що асоціюється із слизовими оболонками, зокрема із слизовими оболонками повітря-носних шляхів. Оновлення тканинних макрофагів відбувається в основному за рахунок рекрутування моноцитів з крові.

Дендритні клітини і клітини Лангерганса мають кістково-мозкове походження.

Гранулоцити. В ефекторній фазі специфічної імунної відповіді можуть брати участь й інші лейкоцити крові: гранулоцити або поліморфноядерні лейкоцити. Ці клітини складають першу лінію неспецифічного протимікробного захисту. Вони першими мобілізуються у вогнище запалення або інфекції і від їх фагоцитарної активності залежить елімінація збудників.

До гуморальних імунних компонентів відносяться найрізноманітніші імунологічно активні молекули, від простих до дуже складних, котрі продукуються імунокомпетентними і іншими клітинами і беруть участь в захисті організму від чужорідного або свого дефектного. Серед них, перш за все, слід виділити речовини білкової природи - імуноглобуліни, цитокіни, систему компонентів комплементу, інтерферон та інші. До імунним компонентів відносяться інгібітори ферментів, подавляючі ферментативну активність бактерій, інгібітори вірусів, численні низькомолекулярні речовини, які є медіаторами імунних реакцій (гістамін, серотонін, простагландини та інші).

99. Запалення: визначення, етіологія, патогенез, клініко-морфологічні ознаки. Фази запальної реакції. Особливості запалення у дитячому віці.

Запалення - комплексна місцева судинно-мезенхимальная реакція на пошкодження тканини, викликане дією різного роду агентів. Ця реакція спрямована на знищення агента, який викликав пошкодження, і на відновлення пошкодженої тканини. Запалення - реакція, вироблена в ході філогенезу, має захисно-пристосувальний характер і несе в собі елементи не тільки патології, але і фізіології.

Етіологія

Викликають запалення фактори можуть бути біологічними, фізичними (в тому числі травматичними), хімічними; за походженням вони ендогенні або екзогенні.

Серед біологічних факторів найбільше значення мають віруси, бактерії, гриби і тварини паразити. До біологічних причин запалення можуть бути віднесені циркулюючі в крові антитіла та імунні комплекси, які складаються з антигену, антитіл і компонентів комплементу, причому антиген може бути немикробной природи.

До фізичних факторів, що викликають запалення, відносять променеву і електричну енергію, високі і низькі температури, різного роду травми.

Хімічними факторами запалення можуть бути різні хімічні речовини, токсини і отрути.

Морфологія і патогенез запалення

Запалення може виражатися освітою мікроскопічного вогнища або великої ділянки, мати не тільки вогнищевий, а й дифузний характер. Іноді запалення виникає в системі тканин, тоді говорять осістемних запальних ураженнях (ревматичні хвороби при системному запальному ураженні сполучної тканини, системні васкуліти та ін.).

Стадії

Альтерація - пошкодження тканини, є ініціальною фазою запалення і проявляється різного виду дистрофією і некрозом. У цю фазу запалення відбувається викид біологічно активних речовин - медіаторів запалення. Це - пусковий

механізм запалення, що визначає кінетику запальної реакції.

Ексудація - фаза, яка швидко наступає за альтерацією і викидом медіаторів. Вона складається з ряду стадій: реакція мікроциркуляторного русла з порушеннями реологічних властивостей крові; підвищення судинної проникності на рівні мікроциркуляторного русла; ексудація складових частин плазми крові; еміграція клітин крові; фагоцитоз; утворення ексудату і запального клітинного інфільтрату.

Проліферація (розмноження) клітин є завершальною фазою запалення, спрямованої на відновлення пошкодженої тканини. Зростає число мезенхімальних камбіальних клітин, В-і Т-лімфоцитів, моноцитів.

100. Класифікації запалення та принципи, що лежать в їх основі (переважання певної фази, особливості перебігу,етіологія).

Запалення — це комплексна місцева судинно-мезенхімальна реакція на пошкодження тканини, спричинене діями різного роду агентів. Ця реакція спрямована на знищення агента, що спричинив пошкодження, та на відновлення пошкодженої тканини.

Класифікація запалення враховує характер перебігу процесу: гострий, підгострий, хронічний.

Морфологічні форми в залежності від переваги ексудативної або проліферативної фази запальної реакції — ексудативне і проліферативне (продуктивне) запалення.

Причинами, які викликають запалення, можуть бути біологічні, фізичні, хімічні фактори як екзогенного, так і ендогенного походження. До біологічних факторів належить віруси, бактерії, патогенні гриби, найпростіші, тваринні паразити, а також циркулюючі в крові антитіла та імунні комплекси, до складу яких входять антиген, антитіло і компоненти комплементу, при чому антиген може бути і немікробного походження. До хімічних — кислоти, луги, солі важких металів, токсини, різні отрути. Фізичними факторами можуть бути високі та низькі температури, променева та електрична енергії, а також травми різного походження. Розвиток запалення визначається не тільки дією того чи іншого етіологічної фактор, але й особливостю реактивності організму.

Некроз тканин спричиняє запалення без будь-якої залежності від причин загибелі клітин, якими можуть бути ішемія, травма й фізичне та хімічне ушкодження. Запалення запускається кількома молекулами, які вивільняються з некротичних клітин.

Сторонні тіла можуть призводити до спонтанного запалення або внаслідок травматичного ушкодження тканин чи потрапляння мікробів.

Гостре запалення: визначення, загальна характеристика. Клініко-морфологічні прояви гострого запалення.

Гостре запалення зовнішніх покривів тіла проявляється в почервонінні, набряку, підвищенням температури в місці запалення та порушення функцій уражених тканин. Гостре запалення - початковий відгук організму на шкідливі стимули, який досягається за рахунок збільшення руху плазми і лейкоцитів з крові в пошкоджені тканини. Для гострого запалення характерна виражена інтенсивність альтеративних або судинно-ексудативних явищ. При хронічному запаленні переважають дистрофічні і проліферативні явища.

Загальна характеристика: Гостре протягом триває 2 - 3 тижні закінчується повним одужанням, часто супроводжує гострі респераторние вірусні інфекції. Хронічне запалення може призводити до розвитку атрофії або гіпертрофії слизових оболонок (Приклад: атрофія слизової оболонки шлунка при хронічному гастриті).

Клінічні та морфологічні наслідки запальної реакції:

Недостатня запальна реакція:

- підвищеної схильності до інфекцій

- запізніле загоєння ран

Надлишкова запальна реакція є причиною:

- алергії, при якій нерегульований імунну відповідь спрямований

проти антигенів навколишнього середовища,

- аутоімунних захворювань, при яких імунна реакція

розвивається проти власних аутоантигенів.

Ексудативне запалення: визначення, класифікація, загальна характеристика. Самостійні і несамостійні форми ексудативного запалення.

Ексудація — фаза, що швидко виникає за альтерацією та викиданням медіаторів і складається з ряду стадій: реакції мікроциркуляторного русла з порушенням реологічних властивостей крові; підвищення судинної проникності на рівні мікроциркуляторного русло; ексудації складових частин плазми крові; еміграція клітин крові; фагоцитозу; утворення ексудату і запального клітинного інфільтрату.

КЛАСИФІКАЦІЯ ЕКСУДАТИВНОГО ЗАПАЛЕННЯ

Назва

Різновидності

Локалізація

Ексудативне запалення

А. Самостійні форми:

— серозне запалення;

— фібринозне запалення;

— гнійне запалення.

Б. Несамостійні форми:

— катаральне запалення;

— геморагічне запалення;

— іхорозне запалення.

Слизові,

серозні

оболонки,

шкіра.

внутрішні

органи

Ексудат: визначення, його складові частини та основні види (серозний, фібринозний, гнійний, катаральний). Порівняльна характеристика ексудату та трансудату.

Ексудативне запалення характеризується перевагою ексудації з утворенням в тканинах і порожнинах тіла ексудату. В залежності від характеру ексудату і переважної локалізації запалення виділяють такі види ексудативнаго запалення: серозне, фібринозне, гнійне, гнильне, геморагічне,катаральне,змішане. Порівняльна характеристика ексудату та транссудату

Характеристика	Транссудат	Ексудат
Причина утворення	Підвищений гідростатичний тиск, знижений колоїдно-осмотичний тиск	Запалення
Питома вага	менше 1015	більше 1015
Білок	меньше 30 г/л	більше 30 г/л]
Відношення: білок випоту/білок сироватки	Менше 0.5	Більше 0.5
Співвідношення: ЛДГ випоту до ЛДГ сироватки	Менше 0.6	Більше 0.6
Проба Рівальта	негативна	Позитивна
Лейкоцити в 1 мкл	Менше 1000	Більше 1000

Источник: https://tut-files.ru/previewfile/127073

Смотрите также:

Бюрократия в России
Диагностика осознаваемости научно-педагогического коллектива на основе анализа результатов исследовательской деятельности
Духовный опыт человека в выборе жизненного пути
Кадастровые работы при перераспределении земельного участка на примере земельного участка в городе Вологда
Линейная сигнализация по 2ВСК цифровых систем передачи
Ответы к экзамену (Операционные системы)
Преступное сообщество (преступная организация) и ответственность их участников по российскому уголовному праву
Пробелы уголовного закона не могут компенсироваться нарушением правил квалификации
Пушкин А.С.. Бал Баратынского
Развитие электронных денег и проблемы их интерпретации

Материал: Все вопросы патан экзамен

100. Класифікації запалення та принципи, що лежать в їх основі (переважання певної фази, особливості перебігу,етіологія).

Гостре запалення: визначення, загальна характеристика. Клініко-морфологічні прояви гострого запалення.

Ексудативне запалення: визначення, класифікація, загальна характеристика. Самостійні і несамостійні форми ексудативного запалення.

Ексудат: визначення, його складові частини та основні види (серозний, фібринозний, гнійний, катаральний). Порівняльна характеристика ексудату та трансудату.

Смотрите также: