Материал: Все вопросы патан экзамен

Внимание! Если размещение файла нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам

Підшлункова залоза

Пухлини острівцевого апарату підшлункової залози відносять до пухлин APUD - системи , або аnудом . Аденом з клітин острівців називають інсуло мами : вони гормонально активні . Розрізняють три види інсулом : 1 ) інсулома - клітин , яка продукус інсулін ( р - інсулома ) ; 2 ) інсулома за - клітин продукус глюкагон ( а - інсулома ) ; 3 ) інсулoмпaG - клітин синтезус гастрин ( G - інсулома ) , р - Інсулома перебігас з проявами - гіперінсулінізму і гіпоглікемії ; а - інсулома — пароксизмально або постійної гіперглікеміі : Сінсулома розвитком виразок в шлунку та 12 - типалій кишці , що проявляєть синдромом Золінгра — Елісопа . Злоякісні варіанти інсулом називають злоякісними інсулома ми ; вони можуть зберігати гормональну активність .

177. Морфологічні особливості пухлин нейроендокринної системи. Синдром множинної ендокринної неоплазії.

В слизовій оболонці шлунка та кишок зустрічається своєрідна пухлина — карциноїд , яка розвивається з ентерохромафінних клітин Кульчицького . Ці клітини с представниками APUD - системи , тому карциноїд відносять до аnудом . Пухлина частіше розвивається в різних відділах кишечника , рідше в шлунку . Зовні пухлина незначних розмірів , на розтині жовтого кольору , складається із гнізд і тяжів полігональних клітин , які розподілені прошарками сполучної тканини . в клітинах пухлини знаходяться двояковаломні ліпіди , а також зерна серотоніту , в зв'язку з чим вони мають хромафінну і аргентафіну реакції . При карциноіді можливий розвиток карциноїд . ного синдрому ( підвищення артеріального тиску , ураження серця та ін . ) . В деяких випадках карциноїд може малігнізуватися і давати метастаз злоякісний карциноїд .

178. Морфологічні особливості пухлин статевих залоз: яєчників, яєчок.

Яєчники

Пухлини яєчників різноманітні й в залежності від походження розподіляються на епітеліальні , пухлини строми статевого тяжу і герміногенні пухлини ; вони бувають доброякісними і злоякісними . Нижче приведені деякі з них .

Серозна цистаденома доброякісна епітеліальна пухлина яєчника , частіше однобічна . Вона являє собою кісту , іноді значних розмірів з гладкою поверхнею . На розтині пухлина білястого кольору , складається з однієї або декількох кіст , заповнених серозною рідиною . Кісти вислані різнорідним епітелісм ( іноді він на гадує трубний або цервікальний епітелій ) , зустрічаються сосочкові його розростання ; в таких випадках говорять про папілярну цистаденому .

Муцинозна цистаденома ( псевдомуцинозна кістома ) - доброякісна епітеліальна пухлина одно- або багатокамерна , частіше однобічна , може досягати значних розмірів і маси ( до 30 кг . ) Кісти вислані високим призматичним епітелієм , який нагадує епітелій кишки ; може виділяти слиз ( мукоїд ) ; можливе утворен ня сосочкових виростів епітелію в просвіт кісти ( сосочкова муци нозна цистаденома ) . В деяких випадках стінка муцинозної кісти може розірватися ; її рідина виливається в черевну порожнину , тоді виникає псевдоміксома очеревини . При цьому можлива імплантація клітин кісти по очеревині ; в черевній порожнині накопичується велика кількість слизу , який виділяється клітинами пухлини .

Серозна цистаденокарцинома епітеліальна злоякісна пухлина , одна із частих форм раку яєчників . В ній переважають сосочкові розростання анаплазованого епітелію , досить часто виникають осередки солідної або аденоматозної будови . Пухлинні клітини проростають стінку кісти , розповсюджуються на її поверхні та переходять на очеревину .

Псевдомуцинозна цисткарцинома ( рак з псевдомуцинозної кісти ) — злоякісна муцинозна пухлина яєчників, складається з багатошарових прошарків атипічних клітин , слизоутворююча функція яких знижується , клітини утворюють залозистоподібні , солідні та криброзні структури , для цієї пухлини харак терний некроз тканин пухлини .

Текома доброякісна пухлина строми статевого тяжу яєчника , переважно однобічна , досягає великих розмірів , щільна , жовтого кольору , спостерігається після п'ятидесятирічного віку . Пухлина буває гормонально неактивна ; тоді вона за своєю будовою нагадує фіброму , складається з переплетених пучків веретеноподібних клітин . При гормонально - активній текомі пухлинні клітини накопичують ліпіди , стають круглими , світлими , нагадують епітелій . Ці клітини розташовуються дифузно або гніздами . Поміж клітинами пухлини з'являється добре розвинута сітка капілярів . Гормонально - активна текома виділяе естрогени , які у дівчат приводять до передчасного дозрівання , а у молодих жінок - до розладу менструального циклу : у літніх — з'являються метрорагії ( нере гулярні маткові кровотечі ) . Можливі гіперплазія і децидуальне перетворення слизової оболонки матки . Злоякісна текома - рідка пухлина , для якої характерний клітинний аталізм ; побудована рона з круглих , веретеноподібних і поліморфних клітин , які за зовнішнім виглядом нагадують саркоматозні ; гормональна активність спостерігається рідко .

Гранульозоклітинна пухлина ( фолікулома ) — доброякісна пухлина статевого тяжу яєчника , переважно однобічна , являє собою вузол з бугристою поверхнею , на розтині пухлина сіро - жовтого кольору з осередками крововиливів . Джерелом пухлинного росту буває здебільше гранульозна тканина . Основним елементом пухлини с дрібні круглі клітини , в яких є базофільне ядро і тонкий обідок цитоплазми . Клітини утворюють трабекулярні або аденоматозні структури . Це гормонально - активна пухлина ; в крові й сечі знаходять підвищений вміст естрогенів . Гормональний вплив проявляється у вигляді гірсутизму ( підвищене оволосіння ) , передчасного статевого дозрівання , аменореї , залозисто - кістозної гіперплазії ендометрію . Злоякісна гранульозоклітина пухлина ( рак ) зберігає здатність виробляти естрогени , але клітини втрачають свій мономорфізм і стають поліморфними . Іноді зустрічаються комбіновані ( диморфні ) гранульозоклітинні злоякісні пухлини .

Дисгермінома - злоякісна герміногенна пухлина яєчника . Зустрічається рідко у дівчат і жінок ; іноді виникає на фоні інфантилізму . Пухлина має вигляд досить щільного вузла , частіше виникає в одному яєчнику , на розтині пухлина сіро - білого кольору з крововиливами . Побудована з великих клітин з центрально розташованим ядром ; вони утворюють альвеолярні структури , що роз поділені прошарками сполучної тканини , в якій знаходиться невелика кількість лімфоцитів . Пухлина рано метастазус в лімфатичні вузли . Передбачають , що пухлина утворюється із статевих клітин зачатку чоловічої статевої залози і за гістологічною структурою нагадуе семіному яєчка .

Яєчка

Пухлини яєчка зустрічаються порівняно рідко , але для них характерна значна різнорідність в залежності від виду тканинного зачатку , з якого вони виникають . В яєчку розрізняють герміногенні пухлини , що виникають з недозрілих статевих клітин ; пух лини з клітин гонадної строми ; пухлини , що виникають одночасно з герміногенних елементів і клітин гонадної строми ; пухлини з оболонок яєчка і з тканини додатків .

Семінома ( дисгермінома ) — герміногенна злоякісна і досить часта пухлина яєчка . Спостерігається у віці 40 — 50 років і досить часто при крипторхізмі . Вона складається з одного або декількох вузлів білої еластичної тканини з осередками некрозу . При гістологічному дослідженні пухлина являє собою скопичення ( тяжі і пласти ) круглих , великих за розміром світлих клітин , в цито плазмі яких виявляється глікоген , хроматин в ядрах нерівномірно розподілений ; багато атипічних мітозів . Строма складається з ніжної волокнистої сполучної тканини з обширними інфільт ратами з лімфоцитів , плазматичних клітин , іноді еозинофілів . Досить рано з'являються метастази пухлини в пара аортальних та здухвинних лімфатичних вузлах ; гематогенні метастази -- в легенях , печінці , нирках .

Пухлина гонадної строми може виникати з гландулоцитів ( лейдигівських клітин ) і носить назву — пухлина з клітин Лейдига ; пухлину із сустентоцитів ( сертолієвих клітин ) називають пухлиною з клітин Сертолі . Обидва види пухлини зустрічаються рідко , перебігають доброякісно . Пухлина з клітин Лейдига сприяє у дітей передчасне статеве дозрівання , у дорослих — гінекомастію ; пухлина з клітин Сертолі дае прояви « фемінізації або гінекомастії .

179. Мезенхімальні пухлини: визначення, гістогенез.

В онтогенетичному розвитку організму мезенхіма дає початок сполучній тканині , судинам , м'язам , опорно - руховому апарату , серозним оболонкам , а також кровотворній системі . При певних умовах всі її похідні можуть служити джерелом пухлинного росту . Мезенхімальні пухлини , як доброякісні , так і злоякісні , можуть розвиватися з перелічених вище видів мезенхімальної тканини .

180. Пухлини м’яких тканин: класифікація.

  1. Пухлини та пухлиноподібні ураження фіброзної тканини

А. Фіброми

  1. Фіброма тверда

  2. Фіброма м’яка

  3. Дерматофіброма

  4. Еластофіброма спини

Б. Фіброматоз

  1. Фіброматоз рубцевий

  2. Келоїд

  3. Нодулярний фасціїт

  4. Променевий фіброматоз

  5. Підліткова апоневротична фіброма

  6. Абдомінальний фіброматоз

  7. Агресивний фіброматоз

  8. Вроджений генералізований фіброматоз

В. Злоякісні: фібросаркома

  1. Пухлини жирової тканини

А. Доброякісні

1) Ліпома

2) Внутрішньомязова ліпома

3) Гібернома

4) Ангіоміоліпома

5) Ліпобластоматоз

6) Дифузний ліпоматоз

Б. Злоякісні

Ліпосаркома

  1. Пухлини м`язової тканини

А. Пухлини з непосмугованих м’язів

  1. Доброякісні: лейоміома; ангіоміома; епітеліоїдна лейоміома (лейоміобластома)

Б. Пухлини з посмугованих м’язів

1) Доброякісні (рабдоміома)

2) Злоякісні (рабдоміосаркома)

  1. Пухлини кровоносних судин

А. Доброякісні

1) Гемангіома: доброякісна гемангіоендотеліома; капілярна гемангіома; кавернозна; венозна

2) Внутрішньом`язова гемангіома (капілярна, венозна, артеріовенозна)

3) Системний гемангіоматоз

4) Гемангіоматоз з (або без) вродженою артеріовенозною норицею

5) Доброякісна гемангіоперицитома

6) Гломусна пухлина (гломангіома)

7) Ангіоліпома (судинна лейоміома)

Б. Злоякісні

1) Злоякісна гемангіоендотеліома

Источник: https://tut-files.ru/previewfile/127073