Материал: Все вопросы патан экзамен

Фіброаденома (аденома): В гістологічних зрізах серед молодої сполучної тканини видно відособлені міхурці, протоки з просвітами круглої і овальної (периканалікулярна фіброаденома), зірчастої (інтраканалікулярна фіброаденома) або тієї і іншої форми (змішана фіброаденома). В препаратах аденом велика кількість густо розташованих залозистих міхурців, встелених в основному одним шаром кубічного епітелію. Строма розвинута слабо. В цитологічних препаратах видно дещо збільшені епітеліальні клітини, розміщені в комплексах і залозистовидних зліпках. Ядра округлої форми. Їх розміри незначно коливаються. Ядерця збільшені.

Клітинна внутрішньопротокова фіброаденома (листовидна). В гістологічному препараті пухлина має будову інтраканалікулярної фіброаденоми з масивними широкими сосочками, вкритими призматичним або кубічним, часто збільшеним епітелієм. Строма складається з фібробластів з великими крупними ядрами, іноді гіперхромними і неправильної форми. Відзначаються явища набряку, мукоїдизації. В цитологічних препаратах, поряд з гіперплазованими клітинами залозистого епітелію, виявляються клітини типу фібробластів з ознаками поліморфізму. Ядра і ядерця збільшені. Розміщуються атипові клітини відособлено, пучками і в поєднанні із залозистим епітелієм. Нерідко перероджуються в саркому.

Папілома протоки (хвороба Мінца) – одна з форм мастопатії, в основі хвороби лежать папіломатозні розростання епітелію кістозно розширених вивідних проток молочної залози. Основною ознакою пухлини є виділення крові із соска. В гістологічному препараті привертають до себе увагу сосочки, вкриті кубічним або призматичним епітелієм. Їх строма часто набрякла. Цитологічні препарати містять гіперплазовані епітеліальні клітини, які нерідко розміщуються у вигляді сосочковидних комплексів.

Ліпома – доброякісна пухлина, яка розвивається з жирової клітковини, що знаходиться між часточками. Характеризується повільним експансивним ростом і наявністю капсули.

Кіста – доброякісний утвір округлої форми, гладкий, еластичний, пружний, рухомий, неболючий. Вмістом кісти є прозора рідина солом*яно-жовтого кольору. Має низький потенціал до малігнізації.

379.Рак грудної залози. Фактори ризику, фонові захворювання і передракові зміни, макроскопічні і гістологічні форми, метастазування, ускладнення і причини смерті. макроскопічні форми: вузловий ,дифузний, рак соска хвороба Педжета

Передракові захв:гормональні порушення призводять до прискореної проліферації епітелію та виникненню захворювань, об’єднаних терміном «мастопатія» (синоніми: фіброзно-кістозна хвороба, фіброаденоматоз). За розповсюдженістю мастопатії ділять на дифузні та локал

Мікроскопічні: неінфільтративний(внутрішньочасточковий,внутрішньопротоковий),інфільтративний, хвороба Педжета. 1. Неінфільтруючі: а) внутріпротоковий рак б) дольковий рак 2. Інфільтруючі: а) інфільтруючий протоковий рак б) інфільтруючий протоковий рак із переважанням внутріпротокового компоненту в) інфільтруючий дольковий рак г) залозистий рак д) медулярний рак е) папілярний рак ж) тубулярний рак з) аденокістозний рак и) секреторний (ювенільний) рак к) апокринний рак л) рак з метаплазією (плоскоклітинного типу, веретеноклітинного типу, хондроїдного та остеоїдного типу, змішаного типу) м) інші 3. Хвороба Педжета (соска). До групи високого ризику належать насамперед особи з поєднанням певних генетичних та фенотипічних факторів, перш за все — це особливості стилю життя. Деякі з факторів, які підвищують ризик захворювання на рак молочної залози, наступні: - вік (понад 40 років); - спадкова і сімейна схильність (жінки, у яких матері або сестри хворіли на рак молочної залози, мають значно більше шансів захворіти на ту ж хворобу); - пізня менопауза; - ранній початок менструацій (до 12 років); - народження першої дитини у віці понад 30 років; - переривання вагітності; - у жінок, які ніколи не народжували; - фіброзно-кістозна мастопатія та інші проліферативні захворювання молочних залоз; - ожиріння (понад 40% нормальної ваги); - цукровий діабет, гіпертонічна хвороба; - систематичне паління та вживання алкоголю. До підвищеного ризику розвитку РМЗ призводить розвиток раку ендометрію та яєчників в анамнезі, що також пов’язано з гормональною активністю. Підвищений ризик захворюваності на РМЗ мають жінки, чиї родичі першого ступеню споріднення хворіли на РМЗ (мати, сестра, донька). Шляхи метастазування 1. Регіонарне метастазування (лімфогенне в лімфатичні вузли): - пахвові; - підлопаточні; - підключичні; - надключичні; - парастернальні. 2. Віддалені (лімфогенні та гематогенні) метастази: - контрлатеральні пахвові лімфовузли; - контрлатеральні надключичні лімфовузли; - м'які тканини, шкіру; - печінку; - легені; - кістки (тіла хребців, тазові, кульшові та ін.); - плевру; - яєчники; - головний мозок; - інші органи.

380. Нодулярна гіперплазія передміхурової залози. Визначення, причини, класифікація, морфологічна характеристика, ускладнення, наслідки.

Нодулярна гіперплазія і аденома передміхурової залози (дисгормональна гіперпластична простатопатия) спостерігаються у 95% чоловіків старше 70 років. Причтна : гормональний дисбаланс ,а так же хронічний простатит .Залоза буває збільшеною, м'яко-еластичною, іноді горбистою. Особливо різко збільшується середня частина (доля) залози, видатна в просвіт сечового міхура, що веде до утруднення відтоку сечі. На розрізі збільшена залоза складається як би з окремих вузлів, розділених прошарками сполучної тканини. За гістологічною будовою розрізняють залізисту (аденоматозну), м'язово-фіброзну (стромальную) і змішану форми нодулярної гіперплазії. Залозиста гіперплазія характеризується збільшенням залізистих елементів, причому величина часточок і кількість складових її елементів сильно варіюють. М'язово-фіброзна (стромальная) гіперплазія характеризується появою значного числа гладком'язових волокон, серед яких виявляються атрофичные залізисті елементи, дольчатость залози порушується. При змішаній формі простатопатии є поєднання тканинних порушень, характерних для перших двох видів. При цьому нерідко з'являються кістозні утворення ретенційного походження.Ускладнення :здавлення і деформація сечовипускного каналу цистит, пієлонефрит , компенсаторна гіпертрофія стінки сечового міхура,уросепсис.

381. Рак передміхурової залози. Фактори ризику, фонові захворювання і передракові зміни, гістологічні форми, метастазування, ускладнення і причини смерті.

Рак передміхурової залози. У чоловіків серед онкологічних захворювань він займає друге місце і спостерігається в літньому віці. У розвитку раку передміхурової залози грають роль гормональні чинники, зокрема порушення виділення андрогенів. Незрідка розвитку раки передує нодулярна гіперплазія передміхурової залози.

Передміхурова залоза збільшена в розмірах, щільна, горбиста, на розрізі складається з тяжей фіброзної тканини, що переплітаються, між якими розташована ракова тканина сіро- жовтого кольору. Переважає маленький, клінічно безсимптомний рак, який розпізнається лише при мікроскопічному дослідженні. Мікроскопічно рак передміхурової залози частіше має будову аденокарциноми, рідше - недиференційованої раку.

Рак передміхурової залози може поширюватися на сусідні органи і особливо часто проростає стінку сечового міхура, прямої кишки, насінні бульбашки.

Метастази бувають як в лімфатичних вузлах малого тазу, клубових і пахових, так і гематогенні - у внутрішніх органах, особливо часто в кістках.

382. Запальні захворювання яєчок. Класифікація, морфологічна характеристика.

Орхіт - запалення яєчка, яке за перебігом буває як гострим,так і хронічним. Гострий орхіт в більшості випадків є ускладненням деякихінфекційних захворювань (тифи, скарлатина, гонорея, туберкульоз) і особливо епідемічного паротиту (20—30% випадків). За характером ексудату це гнійне запалення; при епідемічному паротиті— дифузне проміжне запалення з лімфо- та плазмоцитарною інфільтрацією. Хронічний орхiт може бути як наслідком гострого, так і про-явом хронічних інфекційних захворювань (сифіліс, актиномікоз, туберкульоз або травми яєчка. В його розвитку іноді приймають участь аутоімунні процеси (аутоімунний орхіт). Цьому виду орхіту властиве хронічне дифузне або гранулематозне запалення; при прониканні сперматозоїдів в строму яєчка утворюються своєрідні сперматозоальні гранульоми. Наслідок хронічного орхіту несприятливий (безплідність).

Источник: https://tut-files.ru/previewfile/127073

Смотрите также:

Бюрократия в России
Диагностика осознаваемости научно-педагогического коллектива на основе анализа результатов исследовательской деятельности
Духовный опыт человека в выборе жизненного пути
Кадастровые работы при перераспределении земельного участка на примере земельного участка в городе Вологда
Линейная сигнализация по 2ВСК цифровых систем передачи
Ответы к экзамену (Операционные системы)
Преступное сообщество (преступная организация) и ответственность их участников по российскому уголовному праву
Пробелы уголовного закона не могут компенсироваться нарушением правил квалификации
Пушкин А.С.. Бал Баратынского
Развитие электронных денег и проблемы их интерпретации