Материал: Все вопросы патан экзамен

Атипові невуси - це доброякісні меланоцитарні утворення з нерівними і нечіткими межами, нерівномірним забарвленням зазвичай коричневих і світло-коричневих відтінків, плямистим або папульозним компонентами. Пацієнти з атиповими невусами мають підвищений ризик розвитку меланоми. (немає нічого про цей невус)

Диспластичний невус - атопічний невус, невус Кларка, передраковий ураження шкіри приводить до розвитку меланоми. Частота поширення становить близько 5%. Зустрічається у всіх вікових категоріях. Вражає шкіру не піддану інсоляції (верхні кінцівки, тулуб, сідниці, шкіра молочних залоз). Як правило одиночне щільне утворення, але бувають і множинні, плоскої форми. Зазвичай неправильної форми, нечіткі межі, нерівномірної пігментації, зустрічаються ділянки від світло-сірого до коричневого відтінку. Мимовільна інволюція не зустрічається. При гістологічному дослідженні виявляють тріаду ознак: дисплазія і проліферація меланоцитів; реактивні зміни епідермісу (акантоз і потовщення шару); реактивна лимфоцитарно-плазмоцитарна інфільтрація дерми. Дисплазія меланоцитів епідермісу ділиться на три ступені: 1) перша ступінь характеризується розташуванням у вигляді ланцюжка меланоцитів в базальному шарі з різко вираженою клітинною атиповою формою; 2) друга ступінь характеризується утворенням осередкового скупчення меланоцитів в тяжах акантоза епідермісу з формуванням так званих Ластівчине гнізд або медових сот; 3) третя ступінь дисплазії меланоцитів характеризується поєднанням гнізд меланоцитів, при цьому вони займають нижні шари епідермісу з наростанням атипии клітин. Третю ступінь дисплазії меланоцитів необхідно диференціювати з першим рівнем інвазії меланоми. Диспластичний невус відрізняється відсутністю інфільтративного росту меланоцитів в верхні шари епідермісу. Біологічне значення диспластических невусів до теперішнього часу є предметом триваючих дискусій. Безсумнівно, що наявність диспластичних невусів є маркером підвищеного ризику злоякісної меланоми шкіри. Роль цих невусів як безпосередніх попередників меланоми не так однозначна. Можливо, що і біологічна роль цих невусів полягає не в їх безпосередній трансформації в меланому, а в їх асоціації з підвищеним ризиком меланоми.

191.Меланома. Визначення. Фактори ризику і причини розвитку. Клініко- морфологічні типи, мікроскопічні різновиди, метастазування, прогностичні фактори меланоми.

Меланома – злоякісна пухлина з клітин, що продукують меланін.Має значну здатність до метастазування. Локалізується в шкірі, райдужній оболонці ока, мозкових оболонках, мозковій речовині надниркових залоз, рідше – в слизових оболонках і внутрішніх органах. Може виникати з невусів.

Чинники ризику розвитку меланоми: - Екзогенні

1. Фізичні (ультрафіолетове випромінювання, іонізуюча радіація,

травматизація невусів)

2. Хімічні (полівінілхлорид, пластмаси, бензол, тощо)

3. Біологічні (екзогенні естрогени)

- Ендогенні

1. Біологічні особливості організму (расова приналежність,

ендокринні фактори, імунні порушення)

2. Наявність попередників меланом (меланомонебезпечні невуси) Критерії меланоми:

А (Assymetry) – Асиметрія (одна половина утворення не схожа на іншу

половину)

B (Border irregularity) – Нерівні краї утворення

C (Colour variegation) – Різні кольори і відтінки утворення

D (Diameter) – Діаметр утворення більше 6 мм

Меланома дає гематогенні і лімфогенні метастази Клініко-анатомічні форми меланоми:

1. Поверхнева форма з горизонтальним ростом 2. Вузлова (нодулярна) 3. Акролентигоподібна 4. Злоякісне лентиго

Прогностичне значення при меланомі мають:

1). Товщина пухлини за Бреслоу (вимірюється від найбільш поверхневої

точки до найбільш глибокої точки пухлини)

2). Поверхневе виразкування

3). Рівень мітотичної активності

4). Ступінь імунної відповіді (лімфоцитарна інфільтрація пухлини)

5). Локалізація (пухлини, що розташовані на голові, шиї, тулубі, стопах та

долонях мають гірший прогноз ніж ті, що розташовані на кінцівках)

6). Стать (жінки мають кращий прогноз, порівняно із чоловіками)

7). Пухлини із ознаками регресу мають гірший прогноз.

8). Стадія процесу є найпотужнішим прогностичним фактором.

Макроскопічно: в органах і тканинах має вигляд круглих чи овальних поодиноких вузлів коричневого або чорного кольору з рожевими вкрапленнями. На шкірі вузли можуть бути приплюснутими або рости на ніжці.
Мікроскопічно: пухлина складається з веретеноподібних і поліморфних, а іноді – і з пластинчастих клітин. В цитоплазмі більшості з них виявляються гранули меланіну жовто-бурого, коричневого або чорного кольору. Реєструються численні мітози, вогнища крововиливів і некрозів.

192.Пухлини центральної нервової системи: нейроектодермальні і менінгосудинні. Морфологічні особливості та особливості метастазування.

Пухлини ЦНС — гетерогенна група різних внутрішньочерепних новоутворень, доброякісних або злоякісних, що виникають внаслідок запуску процесу аномального неконтрольованого поділу клітин, які в минулому були нормальними складовими самої тканини мозку (нейрони, гліальні клітини, астроцити, олігодендроцити, епендимальні клітини), лімфатичної тканини, кровоносних судин мозку, черепномозкових нервів, мозкових оболонок, черепа, залізистих утворень мозку (гіпофіза та епіфіза), або виникають внаслідок метастазування первинної пухлини, що знаходиться в іншому органі.

Класифікація пухлин ЦНС.

Відповідно до гістогенезу пухлини поділяються на нейроепітеліальні (нейроектодермальні), пухлини оболонок мозку (менінгосудинні) і пухлини черепних і спінальних нервів1.

1.Пухлини нейроепітеліальної тканини:

а. Астроцитарні пухлини:

° астроцитома;

° анапластична астроцитома;

° гліобластома.

б. Олігодендрогліальні пухлини:

° олігодендрогліома;

° анапластична (злоякісна) олігодендрогліома.

в. Пухлини епендими:

° епендимома;

° анапластична (злоякісна) епендимома.

г. Пухлини хоріоїдного сплетення:

° хоріоїдпапіллома;

° хоріоїдкарцинома.

д. Нейрональні і нейронально-гліальні пухлини:

° гангліоцитома;

° гангліогліома;

° анапластична (злоякісна) гангліогліома;

° ольфакторна нейробластома (естезіонейробластома).

е. Пінеальні пухлини:

° пінеоцитома;

° пінеобластома.

ж. Ембріональні пухлини:

° медуллоепітеліома;

° нейробластома;

° ретінобластома;

° примітивні нейроектодермальні пухлини з поліморфізмом клітинного диференціювання: медуллобластома й ін.

2. Пухлини оболонок мозку:

а. Пухлини, що виходять з менінготеліальних клітин оболонок мозку:

° менінгіома;

° анапластична (злоякісна) менінгіома.

б. Неменінгеальні пухлини оболонок мозку:

° мезенхімальні;

° невизначеного генезу.

3. Пухлини черепних і спінальних нервів:

° шваннома (неврілеммома, неврінома);

° нейрофіброма;

° злоякісна пухлина оболонок периферичних нервів (злоякісна шваннома).

Морфологічна характеристика:

Нейроектодермальні пухлини:

Астроцитома- Являє собою повільно зростаючий сірувато-білий вузол, часто не має чітких границь з навколишньою речовиною ГМ. Складається з високодиференційованих пухлинних астроцитів з розгалуженими відростками. Астроцитома схильна до трансформації в більш агресивні пухлини: анапластичну астроцитому і поліморфную гліобластому. При цьому число відростків зменшується.

Поліморфна гліобластома- Може виникати із здорової тканини мозку (первинна поліморфна гліобластома) або з астроцитоми (вторинна поліморфна гліобластома) і буває множинною.

Складається з безладно розташованих поліморфних атипових клітин глії, багатих глікогеном. Відзначається проліферація ендотелію. Пухлина росте швидко, що супроводжується розвитком некрозів і крововиливів.

Олігодендрогліома: Досить рідкісна пухлина, яка найчастіше виникає в лобовій або скроневій долях у 30-40 літніх жінок.

являє собою однорідний сірувато-білий вузол, що містить дрібні кісти, заповнені слизовими масами.

Схильна до рецидивів.

Медулобластома (примітивна нейроектодермальна пухлина) - високо злоякісна пухлина , яка розвивається з медулобластів. Може зустрічається в будь-якому віці, найбільш часто діагностується у дітей. Майже ніколи не з'являється після 40 років.

Локалізується головним чином в задній черепній ямці. Медулобластома володіє інфільтруючим відносно швидким ростом. Часто у хворих розвивається гідроцефалія, через те, що пухлина блокує четвертий шлуночок. У 30-50% випадків медуллобластома метастазує в спинний мозок.

193.Пухлини периферійної нервової системи. Класифікація, морфологічні особливості.

У нервовій системі та оболонках мозку виникають пухлини, які утворюються з різних елементів центральної, вегетативної й периферичної нервової систем, а також з мезенхімних елементів, що входять до їх складу.

Всі ці пухлини об’єднують в 11 груп:

1) нейроепітеліальні (нейроектодермальні)

2) пухлини, що походять з оболонок нервів

3) пухлини мозкових оболонок і споріднених тканин

4) первинні злоякісні лімфоми

5) пухлини кровоносних судин

6) гермінативно-клітинні пухлини

7) інші дизонтогенетичні пухлини

8) пухлини передньої частки гіпофізу

9) вторинні пухлини, що проростають з прилеглих тканин

10) метастатичні пухлини

11) некласифіковані пухлини.

Пухлини периферичної нервової системи розвиваються з оболонок нервів.

Нейрофіброма. Доброякісна пухлина, яка росте з оболонок нерва, представлена білими щільними вузликами, які складаються зі сполучної тканини. Системне захворювання, що характеризується розвитком множинних нейрофібром, називається хворобою Реклінгхаузена.
Неврилемома (шванома). Доброякісна пухлина, клітини якої веретеноподібної форми з паличкоподібними ядрами. Клітини та волокна складаються в пучки, які формують «палісадні» структури паралельно лежачих ядер (тільця Верокаї) і ділянок, які складаються з волокон, що надає мікроскопічно пухлині «строкатого» вигляду.
Злоякісна неврилемома (нейрогенна саркома). Зустрічається дуже рідко, для неї характерний виражений клітинний поліморфізм, атипізм. Клітини пухлини найчастіше формують симпласти та «палісадоподібні» структури.

Источник: https://tut-files.ru/previewfile/127073

Смотрите также:

Бюрократия в России
Диагностика осознаваемости научно-педагогического коллектива на основе анализа результатов исследовательской деятельности
Духовный опыт человека в выборе жизненного пути
Кадастровые работы при перераспределении земельного участка на примере земельного участка в городе Вологда
Линейная сигнализация по 2ВСК цифровых систем передачи
Ответы к экзамену (Операционные системы)
Преступное сообщество (преступная организация) и ответственность их участников по российскому уголовному праву
Пробелы уголовного закона не могут компенсироваться нарушением правил квалификации
Пушкин А.С.. Бал Баратынского
Развитие электронных денег и проблемы их интерпретации