Материал: Все вопросы патан экзамен

4.Гепатит – захворювання печінки, в основі якого лежить її запалення, що проявляється дистрофічними та некробіотичними змінами пренхіми, а також запальною інфільтрацією строми.

Класифікація. За походженням : первинний і вторинний. В залежності від перебігу : гострий і хронічний

5.Цироз печінки - хронічне захворювання, що характеризується наростаючою печінковою недостатністю у зв'язку з рубцевим зморщуванням і структурною перебудовою печінки.

Морфогенез. Характерними змінами при цирозі є дистрофія і некроз гепатоцитів, перекручена регенерація, дифузний склероз, структурна перебудова і деформація органа. Печінка при цирозі щільна і горбиста, розміри частіше зменшені. Загибель гепатоцитів веде до посиленої їх регенерації і появи вузлів-регенератов, оточених з усіх боків соед.тканью. Формування таких вузлів супроводжується дифузним фіброзом.

6. ГПН: захворювання печінки, що спричиняє печінкову енцефалопатію впродовж 6 міс. Після встановлення діагнозу, проявляється масивним некрозом печінки, відмічається зменшення розмірів органів без рубцювання.

ХПН: проявляється масивним некрозом печінки, відмічається зменшення розмірів органів, рубцювання печінки

Хвороби підшлункової:

Панкреатит - це запально-дистрофічне захворювання залозистої тканини підшлункової залози з порушенням прохідності її проток, що викликає при подальшому розвитку склероз паренхіми залози і значне порушення екзо- і ендокринної функції.

Панкреатит буває гострим і хронічним, первинним і вторинним. За характером запалення патоморфологічні виділяють геморагічний, гнійний, абсцедирующий, дифузний, паренхіматозний, флегмонозний панкреатит.

Гострий панкреатит: набряк, поява біло-жовтих ділянок некрозу (жирові некрози), крововиливи, нагноєння, несправжні кісти,секвестри. При перевазі геморагічних змін-геморагічний панкреатит, гнійного запалення-гострий гнійний панкреатит, некротичних процесів – панкреонекроз.

Хронічний панкреатит: переважають склеротичні та атрофічні процеси в сполученні з регенерацією ацинозних клітин і утворенням регенераторних аденом. Склеротичні зміни призводять до порушення прохідності проток і утворення кіст. Відбувається рубцева деформація залози,її звапніння, залоза зменшується, набуває хрящової щільності. Можуть бути прояви ЦД.

Хвороби ЖВШ:

ЖКХ- спадково детермійоване захворювання гепатобіліарної системи, зумовлене порушенням обміну холестерину і білірубіну та харак. Утв. Каменів у ЖМ і жовчних протоках.

Камені жовчних проток і ЖМ –можлива перфорація і як наслідок- перитоніт. При спусканні каменів в протоки можуть виникати жовтяниці.

319. Стеатоз печінки. (жировий гепатоз)

Жировий гепатоз:

Етіологія і патогенез : 1)вплив токсичних речовин(алкоголь, інсектициди, деякі ЛЗ); 2)ендокринно-метаболічні порушення (цукровий діабет); 3)порушення харчування (надмірне вживання жирів і вуглеводів); 4)гіпоксія (при хронічних захворювання серця, легенів, анеміях)

Патоморфологія. Печінка збільшена, жовтого або червоно-коричневого кольору, поверхня гладка; в гепатоцитах жирові включення різних розмірів (пилоподібні, дрібнокраплинного, крупнокрапельне) як в одиничних гепатоцитах (дисеміноване ожиріння), так і в групах гепатоцитів (зональне ожиріння) і в у всій паренхімі печінки (дифузне ожиріння); загибель клітин і утворення жирових крапель, що лежать позаклітинно, з запальною реакцією навколо них.

Cтадії жирового гепатозу:

1)Просте ожиріння (в гепатоцитах накопичуються жирові включення, але самі клітини життєздатні);

2)Ожиріння в поєднанні з некробіозом гепатоцитів і мезенхімальних-клітинної реакцією;

3)Ожиріння з початковою перебудовою часточкової структури печінки (на цій стадії хвороба вже не оборотна і з часом перейде в цироз).

Наслідки. Цироз, можливий розвиток жовтяниці. Інколи ЖГ сполучається з хронічним панкреатитом, невритами.

320. Масивний некроз печінки (токсична дистрофія печінки).

Токсична дистрофія печінки:

Етіологія : 1)вплив токсинів (отруєння харчовими продуктами, грибами, фосфором, миш'яком, аутоинтоксикации - токсикоз вагітних, тиреотоксикоз;

2)важкі форми вірусного гепатиту.

Патогенез. Основне значення надається гепатотоксичному впливу отрути. Значну роль відіграють також алергічні та аутоалергічні фактори.

Патоморфологія.

Стадія жовтої дистрофії (до кінця 2-го тижня): в перші дні - жирова дистрофія гепатоцитів (печінка збільшена в обсязі, яскраво-жовта), потім - прогресуючий некроз і аутоліз клітин печінки, захоплюючий всі відділи часточок (печінка зменшується, в'яла , сіра); формування на місці загиблих клітин печінки жиро-білкового детриту, що додає специфічне жовте забарвлення печінки;

Стадія червоної дистрофії (3-й тиждень): печінка зменшується в розмірах, червоний колір викликає втрату клітин і оголює строми з різко повнокровними судинами.

Наслідки. При масивному некрозі печінки хворі помирають від гострої печінкової або ниркової недостатності (гепаторенальний синдром). Наслідком при ТДП може бути постнекротичний цироз печінки.

321. Гепатит .

Гепатит – захворювання печінки, в основі якого лежить її запалення, що проявляється дистрофічними та некробіотичними змінами апренхіми, а також запальною інфільтрацією строми.

Класифікація. За походженням : первинний і вторинний. В залежності від перебігу : гострий і хронічний.

Клінічні синдроми

1. Больовий синдром: постійний або періодичний біль у правому підребер’ї або в епігастрії, який посилюється після вживання жирної, гострої їжі, психоемоційного перевантаження та прийому ліків.

2. Диспептичний синдром: нудота, блювання, зниження апетиту, гіркота в роті, порушення випорожнення, здуття живота.

3. Інтоксикаційний (лихоманковий) синдром: некроз гепатоцитів часто супроводжується підвищенням температури тіла (однак лихоманка може бути і проявом ускладнень захворювання — холангіту, асцит-перитоніту, дисбактеріозу).

4. Набряково-асцитичний синдром: поява набряків на ногах, збільшення живота за рахунок асциту — накопичення рідини в черевній порожнині (рис. 4.9).

5. Астенічний синдром: загальна слабкість, нездужання, швидка втомлюваність, зниження працездатності.

6. Геморагічний синдром: геморагії на тілі за рахунок порушення згортальної та антизгортальної систем крові, крихкість судин, легка уразливість ясен, маткові, носові, шлунково-кишкові кровотечі.

7. Синдром холестазу: стійка або переміжна жовтяниця, свербіж шкіри (особливо вночі), потемніння сечі, ахолічний кал; підвищується активність лужної фосфатази, підвищується рівень ХС, фосфоліпідів, білірубіну та жовчних кислот у крові.

8. Суглобовий синдром: постійний або періодичний біль у суглобах, який не супроводжується їх деформацією, утворенням анкілозів і болем у м’язах.

9. Синдром енцефалопатії виникає у хворих в тяжкому стані у результаті загибелі великої кількості гепатоцитів і характеризується розвитком функціональної недостатності печінки, збудженням або депресією, сонливістю, зниженням пам’яті, неадекватністю поведінки, дезорієнтацією в часі та просторі і навіть виникненням коми.

Фізикальні критерії

1. Жовтяниця різної інтенсивності (спочатку з’являється іктеричність склер і м’якого піднебіння), яка має шафрановий та червонуватий відтінок внаслідок розширення судин шкіри, але при тривалому перебігу хронічного гепатиту набуває оливкового та зеленуватого відтінку (перетворення білірубіну в білівердин), у поєднанні зі свербежем шкіри, розчухуваннями.

2. Ксантоми та ксантелазми проявляються утворенням жовтуватих внутрішньошкірних бляшок, які піднімаються над рівнем шкіри і локалізуються на кистях рук, стопах, ліктях, колінах тощо (ксантоми), або холестеринових бляшок на повіках (ксантелазми).

3. Висип на шкірі виникає у результаті зменшення в крові кількості факторів згортання крові (фібриноген, протромбін тощо), гіпокоагуляції та підвищеної кровоточивості. Поряд із цим зниження функції ретикулоендотеліальної системи та активація фібринолізу спричиняють розвиток синдрому ДВЗ і появу на шкірі та слизових оболонках петехіальних висипів і крововиливів у вигляді синців, носових, маткових і шлунково-кишкових кровотеч.

4. «Печінкові» знаки (зумовлені гіперестрогенемією) проявляються виникненням судинних зірочок, печінкових долонь, випадінням волосся, гінекомастією (збільшенням грудних залоз у чоловіків), появою стрій.

5. «Барабанні палички»: пальці рук набувають такого вигляду внаслідок порушення обміну білків і розростання надкісниці.

6. Набряки на нижніх кінцівках, пізніше — асцит, зумовлені порушенням білкового обміну, гіпоальбумінемією або розвитком портальної гіпертензії.

7. Синдром гепатомегалії характеризується збільшенням печінки в результаті інфільтрації її тканин імунокомпетентними клітинами, розвитком холестазу, порушенням кровообігу в системі портальної вени. При пальпації печінка щільна, її край загострений, болючий; поверхня гладка, а наявність горбатості свідчить про можливу наявність цирозу.

8. Синдром спленомегалії характеризується збільшенням селезінки при активному гепатиті у 10–25% хворих.

9. Синдром портальної гіпертензії характеризується порушенням венозного відтоку крові з непарних органів черевної порожнини внаслідок затруднення кровотоку в ворітній вені (латентний синдром проявляється метеоризмом; виражений — асцитом, розширенням вен стравоходу, головою медузи).

Коротко про ускладнення !!!! : 1) підгострий і фульмінантний гепатит — найважче ускладнення (≈1 %; у 30–40 % хворих з одночасним інфікуванням HDV;

2) позапечінкові ускладнення (пов'язані з наявністю імунологічних комплексів) — системний васкуліт (напр. вузликовий поліартеріїт), ревматична поліміалгія, вузлувата еритема, гломерулонефрит та нефротичний синдром (частіше, у дітей), змішана кріоглобулінемія, міокардит, синдром Гієна-Барре

Источник: https://tut-files.ru/previewfile/127073

Смотрите также:

Бюрократия в России
Диагностика осознаваемости научно-педагогического коллектива на основе анализа результатов исследовательской деятельности
Духовный опыт человека в выборе жизненного пути
Кадастровые работы при перераспределении земельного участка на примере земельного участка в городе Вологда
ЛБ-05
Линейная сигнализация по 2ВСК цифровых систем передачи
Ответы к экзамену (Операционные системы)
Преступное сообщество (преступная организация) и ответственность их участников по российскому уголовному праву
Пробелы уголовного закона не могут компенсироваться нарушением правил квалификации
Пушкин А.С.. Бал Баратынского