Материал: Все вопросы патан экзамен

Ларингіт — запалення слизових оболонок гортані, пов'язане часто з застудою, але також з іншими факторами — вірусами, бактеріями, гельмінтами (зокрема сінгамоз), деякими респіраторними токсичними речовинами, алергією тощо. Серед інфекційних захворювань ларингіт як основна ознака супроводжує найчастіше парагрип, респіраторно-синцитіальну інфекцію, рідше інші ГРВІ, грип, кір, коклюш тощо. Розвитку захворювання сприяють переохолодження, дихання через рот, запилене повітря, перенапруження гортані.

Патоморфологія При розвиненому гострому ларингіті слизова оболонка виглядає різко почервонілою; припухання сильніше виражене в ділянці складок переддвер'я. Із запалених розширених судин може просочуватися кров, утворюючи на слизовій оболонці багряно-червоні крововиливи.

При ізольованій формі гострого ларингіту різке почервоніння та інфільтрація слизової оболонки можуть бути виражені тільки в надгортаннику.

Нерідко гострий запальний процес охоплює слизову оболонку не тільки гортані, а й трахеї (ларинготрахеїт). При цьому часто спостерігають сильний кашель, зазвичай з виділенням харкотиння, яке продукує запалена слизова оболонка гортані і трахеї, а також слизові залози.

Гострий епіглотит розвивається на фоні маніфестації гострої або хронічної ЛОР- та бронхолегеневої патології, які супроводжуються імунними розладами. Показано, що розвиток гострого епіглотиту пов'язаний з низькою афінністю антимікробних антитіл, що продукуються низькою опсонізувальною здатністю сироватки, пониженою фагоцитарною та біоцидною активністю фагоцитарних клітин. Встановлено, що некроз надгортанника пов'язаний зі збільшенням в сироватці крові рівня автоантитіл до колагену й еластину, дрібно- та середньомолекулярних ЦІК, підвищеною продукцією мононуклеарами ФНП<$Ealpha> та екзопродукцією нейтрофілами супероксидних радикалів. Обгрунтовано доцільнісь застосування внутрішньовенного імуноглобуліну в лікуванні хворих на гострий епіглотит і доведено його ефективність.

Круп (або стенозуючий ларинготрахеобронхіт) — синдром ураження верхніх дихальних шляхів, що призводить до набряку слизової оболонки гортані та верхніх відділів трахеї або до перекриття просвіту гортані плівками, що утворились внаслідок окремого патоморфологічного виду запалення — крупозного фібринозного. Це заважає нормальному диханню, приводить до гострої дихальної недостатності. Якщо не відновити прохідність дихальних шляхів, то наступає смерть від асфіксії.

270. Гострий бронхіт: патологічна анатомія. Гострий бронхіоліт (первинний, фолікулярний, облітеруючий): патологічна анатомія. Ускладнення.

Гострий бронхіт — гостре запалення бронхів; може бути самостійним захворюванням, або проявом цілого ряду хвороб, в особливості пневмоній, хронічного гломерулонефриту з нирковою недостатністю (гострий уремічний бронхіт) та ін.

Патологічна анатомія. При гострому бронхіті слизова оболон- ка бронхів стає повнокровною і набряклою, можливі дрібні крово- виливи, а іноді і виразкування; в більшості випадків в просвіті бронхів багато слизу. В слизовій оболонці бронхів виникають різні форми катарального (серозне, слизове, гнійне, змішане), фібриноз- не або фібринозно-геморагічне запалення;B можлива деструкція стінки бронха, a іноді й виразкування, тоді говорять про деструк- тивно-виразковий бронхіт. В бронхіолах гостре запалення (брон- хіоліт) може бути продуктивним, це призводить до потовщення стінки за рахунок інфільтрації їїлімфоцитами, макрофагами, плаз- матичними клітинами, а також проліферації епітелію. В прокси- мальних відділах бронхів запальна реакція виникає тільки в сли- зовій оболонці (ендобронхіт) або слизовій і м'язовій (ендомезо- бронхіт). В дистальних відділах бронхів в патологічний процес втягуються всі прошарки стінки бронхів (панбронхіт і панброн- xiоліт); при цьому можливий перехід запалення на перібронхі- альну тканину (перібронхіт).

Гострий бронхіоліт Гострий запальний процес у слизовій оболонці дрібних бронхів і бронхіол переважно в дітей раннього віку, що характеризується рясними дрібними вологими хрипами і дихальною недостатністю. Слід зауважити, що в світовій літературі поділ гострого обструктивного бронхіту та бронхіоліту визнається не всіма.

Найбільш часто хворіють діти перших двох років життя. Летальність при гострому бронхіоліті становить близько 1–2 %.

В етіологічному аспекті 60–85 % випадків – це респіраторносинцитіальний вірус (PC-вірус), рідше – вірус парагрипу (3-го типу), цитомегаловірус, аденовірус, мікоплазма, хламідії.

Патогенез

Передумовою вважають надлишок материнських гуморальних антитіл до PC-вірусу (IgG) при дефіциті секреторного імуноглобуліну А, що веде до утворення імунних комплексів, які осідають у стінці бронхів. Оскільки є недостатній місцевий захист верхніх дихальних шляхів, то віруси проникають глибоко, досягаючи дрібних бронхів і бронхіол, в яких наступають десквамація нормального епітелію та заміщення клітинами росткового шару, які не мають війок. При цьому виникають первинна альтерація слизової оболонки, набряк стінки, накопичення слизу в просвіті дрібних бронхів і бронхіол. Перибронхіальний простір інфільтрується лімфоцитами, визначається виражений набряк підслизової оболонки та адвентиції. Злущений епітелій, волокна фібрину, слиз утворюють щільні пробки, що призводить до гострої чи повної обтурації дихальних шляхів. Виникаючі порушення газообміну призводять до розвитку дихальної недостатності, що, в свою чергу, призводить до гіпоксемії та гіперкапнії, а в кінцевому результаті – до ураження міокарда.

271. Пневмонія.Визначення, класифікація. Особливості первинних і вторинних пневмоній. Особливості пневмоній у дитячому віці.

Пневмонія – гостре інфекційне захворювання, переважно бактеріальної етіології, яке характеризується вогнищевим ураженням респіраторних відділів легень та наявністю внутрішньоальвеолярної ексудації.

КЛАСИФІКАЦІЯ ПНЕВМОНІЙ ПРИЙНЯТА В УКРАЇНІ

- Негоспітальна (пневмококи, респіраторні віруси, мікоплазми).

- Госпітальна (нозокоміальна) - через 2-3 дні після поступлення в стаціонар (клебсієла, гемофільна паличка, анаеробна мікрофлора, стафілококи).

- Аспіраційна.

- Пневмонія в осіб з тяжким порушенням імунітету ( природжений імунодефіцит, ВІЛ- інфекція, ятрогенна імуносупресія).

Первинні пневмонiї виникають у людини із здоровими до того легенями, яка не має захворювань інших органів та систем, що сприяють виникненню гострої пневмонiї або закономірно призводять до її виникнення як ускладненя. Обов'язковою, але не достатньою умовою розвитку захворювання, є надходження мікрофлори з інших відділів дихального тракту або навколишнього середовища - бронхогенно при iнгаляцiї з повітрям; при аспірації вмісту носоглотки, шлунку; гематогенно або лiмфогенно з віддаленого вогнища інфекції. Надходження збудника гострої пневмонiї у легені може бути екзогенним чи ендогенним.

Пневмонiя є вторинною, якщо вона виникає на фоні хронічного бронхолегеневого захворювання - бронхоектази, пухлини, пневмоконiози - або є ускладненям інших захворювань. Виділяють слідуючі основні причини вторинних пневмоній: циркуляторні розлади; аспірація, здавлення бронхів; травма легень чи грудної клітини; перенесені оперативні втручання; термічні впливи; вплив патогенних фізичних факторів: променеві, протонні; сепсис; загострення хронічного обструктивного бронхіту.

Особливості пневмоній у дитячому віці:

Основним фактором розвитку захворювання вважаються бактерії. В залежності від віку легеневу тканину дітей вражають як патогенні, так і умовно-патогенні мікроорганізми:

пневмококи;
стрептококи;
стафілококи;
кишкова паличка;
клебсієла;
хламідія;
мікоплазма;
збудники групи TORCH – токсоплазма, цитомегаловірус, вірус герпесу (викликають вроджені пневмонії новонароджених) і т.д.

Источник: https://tut-files.ru/previewfile/127073

Смотрите также:

Бюрократия в России
Диагностика осознаваемости научно-педагогического коллектива на основе анализа результатов исследовательской деятельности
Духовный опыт человека в выборе жизненного пути
Кадастровые работы при перераспределении земельного участка на примере земельного участка в городе Вологда
ЛБ-05
Линейная сигнализация по 2ВСК цифровых систем передачи
Ответы к экзамену (Операционные системы)
Преступное сообщество (преступная организация) и ответственность их участников по российскому уголовному праву
Пробелы уголовного закона не могут компенсироваться нарушением правил квалификации
Пушкин А.С.. Бал Баратынского