Материал: Все вопросы патан экзамен

Внимание! Если размещение файла нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам

Також незважаючи на поліпшення медикаментозної терапії і зростаючу доступність трансплантації серця, в педіатричній практиці кардіоміопатія є однією з провідних кардіологічних причин смерті дітей і в більшості випадків її етіологія залишається невідомою.

246. Цереброваскулярні хвороби (цвх). Визначення, причини, морфогенез. Класифікація, морфологічна характеристика. Наслідки, ускладнення і причини смерті.

Цереброваскулярні хвороби-група захворювань, що характеризуються гострими порушеннями мозкового кровообігу, фоном для якого є атеросклероз та гіпертонічна хвороба

Етіологія. Серед безпосередніх причин гострих порушень мозкового кровообігу основне місце займають спазм, тромбоз і тромбоемболія церебральних і прецеребральних( сонних та хребтових) артерій. Також причиною може бути функційна перенапруга міокарда в умовах атеросклеротичної оклюзії коронарних артерій.

Велике значення при цьому має психоемоційна перенапруга, яка спричинює ангіоневротичні порушення.

Класифікація:

1.Захворювання головного мозку з ішемічними пошкодженнями: 1.1) Ішемічна енцефалопатія. 1.2.) Ішемічний інфаркт головного мозку. 1.3) Геморагічний інфаркт головного мозку.

2.Внутрішньочерепні крововиливи: 2.1) Внутрішньомозкові. 2.2) Субарахноїдальні. 2.3) Змішані.

3.Гіпертензійні цереброваскулярні захворювання: 3.1) Лакунарні зміни. 3.2) Субкортикальна лейкоенцефалопатія. 3.3.) Гіпертензійна енцефалопатія.

Взагалі всі гострі порушення мозкового кровообігу,які лежать в основі цереброваскулярних захворювань, виділяють транзиторну ішемію головного мрзку та інсульт.

Морфологія:

Транзиторної ішемії головного мозку-судинні розлади( спазм артеріол,плазматичне просочування їх стінок, периваскулярний набряк і поодинокі дрібні геморагії) та осередки зміненої мозкової тканини( набряки, дистрофічні зміни груп клітин).

При геморагічному інсульті-виражена альтерація стінок артеріол та дрібних артерій з утворенням мікроаневризм і розривом їх стінок. Формується червоне розм’якшення мозку.

Якщо у хворого інсульт, то тоді по периферії крововиливу в тканині мозку з’являються сидерофаги, зернисті кулі, гліальні клітини, і згортки крові поступово розсмоктуються. На місці гематоми утворюється порожнина( кіста) з бурими стінками.

Ішемічний інфаркт мозку: має вигляд як осередок сірого розм’якшення мозкової тканини. При мікроскопічному дослідженні серед некротизованих мас знаходять загиблі нейрони.

На місці інфарктів мозку, утворюються порожнини, стінка геморагічного інфаркту вміщує накопичення гемосидерину( “іржава кіста”).

Ускладнення. Наслідки.Причини смерті.

Інсультів( крововиливів та інфарктів мозку), як і їх наслідки( кісти мозку) -паралічі. Мозкові інсульти-досить часта причина смерті хворих на атеросклероз і гіпертонічну хворобу.

247. Цереброваскулярні хвороби: інфаркт головного мозку. Визначення, причини, морфологічна характеристика інфаркту головного мозку. Наслідки, ускладнення і причини смерті.

Інфаркт головного мозку-гостре порушення мозкового кровообігу внаслідок дефіциту надходження артеріальної крові до головного мозку, що призводить до гіпоксії та розвитку ділянок некрозу.

Частіше всього виникає білий інфаркт, який швидко розм’якшується( сіре розм’якшення мозку). Білий інфаркт має поліетіологічне походження( гіпоксії, патології при пологах, інфекції). В патогенезі основну роль відіграють порушення в мікроциркуляторному руслі паравентрикулярного білої речовини головного мозку. Розташовуються переважно навколо бічних шлуночків мозку. Мають вигляд білувато-жовтих щільних дрібних фокусів, що являють собою осередки коагуляційного некрозу білої речовини головного мозку.

Ішемічні і геморагічні інфаркти головного мозку локалізуються в корі і

субкортикальній білій речовині. Вони переважно виникають при інфекційних

захворюваннях, що супроводжуються тромбозом.

Результат порушень кровообігу великого мозку і його оболонок в перинатальному періоді залежить від характеру, обсягу та локалізації ушкоджень. Більш сприятливий прогноз при лептоменінгеальних крововиливах. Слід мати на увазі можливість комбінованих

порушень кровообігу, що погіршує прогноз. Багато з порушень кровообігу

великого мозку несумісні з життям.

Віддаленими наслідками перенесених порушень мозкового кровообігу часто

є значна відсталість дитини в психомоторному розвитку.

При настанні смерті в більш пізні періоди дитинства- у такої дитини в головному мозку виявляються поля спустошення нервових клітин або загибель їх з кальцинозом, утворення дрібних кіст, вогнищевий або дифузний гліоз.

Якщо інфаркт виникає на фоні порушеного кровообігу, венозного застою, то осередки омертвіння мозку просочується кров’ю і стає червоним( осередок червоного розм’якшення мозку). Інфаркт локалізується в підкоркових вузлах, руйнує провідні шляхи мозку, що супроводжується паралічами. Інфаркт мозку, як і інфаркт міокарда, частіше всього виникає на фоні атеросклерозу та гіпертонічної хвороби.

248. Цереброваскулярні хвороби: спонтанний внутрішньомозковий і субарахноїдальний крововиливи. Визначення, причини, морфологічна характеристика. Наслідки, ускладнення і причини смерті.

Геморагічний інсульт (крововилив у мозок, внутрішньомозковий крововилив) — крововилив , який виникає внаслідок розриву артерії або шляхом діапедезу еритроцитів при гіпертонічній хворобі, атеросклерозі мозкових судин.

Причини: емболія, особливо тромбоемболія судин гол. мозку, тромбоз і стенозуючий атеросклероз мозкових артерій, зниження кровопостачання мозк. артерій при низькому АТ, ураження артерій мозку місцевого запального або системного запалення, спазм церебральних артерій.

Морфологічно інфаркт на 2-3 день виглядає як вогнище дряблої консистенції сіро- червоного кольору з перифокальними петехіальними крововиливами. В перші тижні після інсульту мозок збільшений в об’ємі.

Мікроскопічні зміни:

1)спочатку розвивається вологий некроз. Для нього характерно набухання перікаріонів нейронів, зморщування ядер (каріопікноз) з слідуючим каріолізисом. Область некрозу оточена зоною інфільтрації поліморфно- ядерними лейкоцитами.

2)потім відбувається розрідження, что говорить про початок організації. Формуються новоутворені капіляри по периферії зони інфаркту, активно іде трансформація моноцитів і мікрогліоцитів в клітини «зернисті шари», заповнені продуктами розпаду мієліну.

3)потім відбувається формування гліального рубця.

Наслідки: параліч, втрата пам’яті, повна втрата мови або її дефекти, проблеми з зором або слухом, пневмонія, пролежні, сепсис, патологічні порушення діяльності міокарду.

Смерть наступає від масивного некрозу великих півкуль ГМ і стовбура мозку. На стадії формування рубця смерть наступає від ускладнень, викликаних пневмонією або тромбоемболією легеневої артерії.

СУБАРАХНОЇДАЛЬНИЙ КРОВОВИЛИВ — гостре порушення мозкового кровообігу, що виникає внаслідок крововиливу в субарахноїдальний простір і супроводжується структурними та морфологічними змінами в тканинах мозку і стійкими органічними неврологічними симптомами.

Причини: здебільшого виникає внаслідок розриву аневризм судин артеріального кола великого мозку. Сприяють цьому фізичні або емоційні перенапруження, коливання AT, ангіодистонічні порушення. Серед інших причин відмічають вроджений дефект судинних стінок або системні судинні захворювання (гіпертонічну хворобу, атеросклероз, хвороби крові), за наявності яких уражається судинна система.

249. Ревматичні хвороби. Визначення, класифікація, загальна клініко-морфологічна характеристика. Особливості ревматичних хвороб у дітей.

Ревматичні хвороби( системні захворювання сполучної тканини з імунними порушеннями) -група захворювань, що характеризуються пошкодженям сполучної тканин у зв’язку зі змінами імунного гомеостазу, що призводить до розвитку аутоімунізації, утворенню токсичних імунних комплексів та сенсибілізованих клітин, що пошкоджують мікроциркуляторне русло.

Класифікація: до ревматичних хвороб належать-ревматоїдний артрит, системна склеродермія, системний червоний вовчак, ревматизм,дерматоміозит, вузликовий периартреїт, хвороба Бехтерева.

Загальна клініко-морфологічна характеристика:

-наявність хронічної вогнищевої інфекції; - генералізація інфекції; -системна дезорганізація сполучної тканини; -порушення імунологічного гомеостазу; -генералізовані васкуліти.

Особливості перебігу ревматичних захворювань у дітей: ранній розвиток інвалідності, більш тяжкий перебіг процесу через виражений ексудативний компонент запалення, більш часті рецидиви захворювання, характерна “суха декомпенсація”, частіше формуються пороки серця, значно часто наявні ревматичні висипання и ревматичні вузлики.

250. Ревматизм. Визначення, етіологія, патогенез, морфогенез. Класифікація. Патоморфологія імунних порушень і процесів системної дезорганізації сполучної тканини.

Ревматизм-інфекційно-алергічне захворювання з переважним ураженням серця і судин,хвильоподібним перебігом, періодами загострення( атаки) і стихання( ремісії).

Етіологія. У виникненні і розвитку ревматизму відіграє роль Бета-гемолітичний стрептокок групи А, а також сенсибілізація організму стрептококом( рецидиви ангіни). Певне значення надається віковим і генетичним факторам( ревматизм- полігенно успадковане захворювання).

Патогенез: механізм перехресно реагуючих антигенів та антитіл: антистрептококові антитіла можуть реагувати з антигенами серця та інших тканин, а також клітинним імунним реакціям. Виникає складний імунопатологічний процес у відповідь на присутність збудника( Бета-гемолітичний стрептокок групи А) в сенсибілізованому організмі, імунні комплекси та клітини-ефектори пошкоджують мікроциркулярне русло, надходять у сполучну тканину, що призводить до характерних її змін.

Источник: https://tut-files.ru/previewfile/127073