Материал: Все вопросы патан экзамен

Внимание! Если размещение файла нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам

159. Найважливіші клініко-патологічні прояви пухлинного росту. Поняття про рецидив пухлини.

Клініко-патологічні форми пухлинного росту. Їх можна об’єднати в  декілька груп: місцеві ефекти, порушення гемостазу, метастази, системні неметастатичні дії. Місцева дія первинного вузла чи  процесу. І  доброякісні, і злоякісні пухлини займають деякий простір, забираючи його у здорових тканин. Наприклад, якщо новоутворення росте екзофітно в трубчастому чи порожнистому органі, то воно може виступати у  просвіт, призводячи до  його звуження (стенозу) чи  навіть до  закупорювання. При інвазивному рості наслідки новоутворень можуть викликати розвиток тих чи інших функціональних розладів, а також кровотечі.

Порушення гемостазу. Всередині деяких злоякісних пухлин рівень кровообігу може бути нестійким, а ендотелій судин піддається пошкодженню. Усе це  підвищує небезпеку формування тромбозу. Крім цього, характерний ерозивно-деструктивний ріст багатьох злоякісних новоутворень у трубчастих та порожнистих органах.

Метастази. Більшість злоякісних пухлин схильні до  метастазування. Воно може початися вже тоді, коли первинний пухлинний вузол досягає діаметра близько 1  см.

Системні неметастатичні дії. При виникненні злоякісних пухлин виникає низка ускладнень: залізодефіцитна анемія, анорексія (відсутність апетиту), загальна малорухливість (зниження вмісту кальцію в кістках). Також зустрічається ракова кахексія та паранеопластичні синдроми (гіперкальціємія, ендокринопатія).

Рецидив пухлини - поява її на колишньому місці після хірургічного видалення або променевого лікування. Пухлина розвивається з окремих пухлинних клітин, що залишилися в області пухлинного поля. Рецидиви пухлини можуть виникати і з найближчих лімфогенних метастазів, які не були видалені під час операції.

160. Місцевий вплив пухлини.

Вплив пухлини на організм може бути місцевим і загальним. Місцевий вплив пухлини залежить від її характеру: доброякісна пухлина лише здавлює навколишні тканини і сусідні органи, злоякісна - руйнує їх, призводить до тяжких наслідків.

Місцеві порушення є результатом прямого безпосереднього впливу пухлини на тканини, що контактують з нею. Ракові клітини, проростаючи в навколишні нормальні тканини, можуть викликати їх механічне пошкодження. Пошкодження тканин нерідко супроводжується розривом судин і кровотечею з них. Найчастіше розриваються дрібні судини, при цьому кровотеча зазвичай буває незначною (прихована кровотеча), тим не менше, часто повторювані кровотечі можуть привести до анемії. При розриві великої судини може наступити профузна кровотеча, яку важко зупинити. Кровотечі характерні для злоякісних пухлин внутрішніх органів.

Загальний вплив на організм (паранеоплазія) особливо характерний для злоякісних пухлин. Він виражається в порушеннях обміну речовин, розвитку кахексії (ракова кахексія).

161. Метастазування: види, закономірності, механізми. Метастатичний каскад.

Метастазування проявляється в тому, що пухлинні клітини потрапляють в кровоносні і лімфатичні судини, утворюють пухлинні емболії, несуться потоком крові і лімфи від основного вузла, затримуються в капілярах органів або в лімфатичних вузлах і там розмножуються. Так виникають метастази, або вторинні (дочірні) пухлинні вузли, в печінці, легенях, головному мозку, лімфатичних вузлах та інших органах. У їхньому розвитку важливе значення мають особливості клітин пухлини, що виражаються в наявності у однієї і тієї ж пухлини фенотипів клітин з «високою метастатичністю» і фенотипів «неметастазуючих клітин».

Для «вибору» пухлинними клітинами органу при метастазуванні вони використовують рецепторну систему, за допомогою якої при циркуляції розпізнають «органоспецифічну афінність» кровоносного або лімфатичного русла.

Метастази можуть бути:

- гематогенним,

- лімфогенним,

- імплантацій ним,

- змішаними.

Для одних злоякісних пухлин (наприклад, сарком) характерні гематогенні метастази, для інших (наприклад, раку) - лімфогенні. Про імплантаційні (контактних) метастазах говорять при поширенні клітин по серозних оболонках, прилеглих до вузла пухлини.

Метастатичний каскад (етапи метастазування):

• Формування метастатичного клону клітин пухлини

• Проникнення в судину (пов'язано з активним ангіогенезом в самої пухлини)

• Формування пухлинного ембола з тромбоцитами

• Адгезія ембола до базальної мембрани і вихід пухлинних клітин за межі судини

• Зростання метастатичного вогнища

162. Системні неметастатичні впливи пухлин. Порушення гомеостазу організму. Вторинні зміни в пухлині. Ракова кахексія. Паранеопластичні синдроми.

Порушення гемостазу. Всередині деяких злоякісних пухлин рівень кровообігу може бути нестійким, а ендотелій судин піддається пошкодженню. Усе це  підвищує небезпеку формування тромбозу. Крім цього, характерний ерозивно-деструктивний ріст багатьох злоякісних новоутворень у трубчастих та порожнистих органах. Наприклад, мелена (кров у фекаліях) та гематурія  — одні із  характерних та  найважливіших симптомів злоякісних пухлин кишечника та сечового тракту.

Системні неметастатичні дії. При виникненні злоякісних пухлин виникає низка ускладнень: залізодефіцитна анемія, анорексія (відсутність апетиту), загальна малорухливість (зниження вмісту кальцію в кістках). Також зустрічається ракова кахексія та паранеопластичні синдроми (гіперкальціємія, ендокринопатія).

Ракова кахексія (атрофія) — втрата маси тіла, яка виникає при втраті жиру із жирових депо та при катаболізмі м’язових білків. При кахексії спостерігається різке схуднення хворих. Їх шкіра стає сухою та в’ялою. Жирові депо під шкірою, за очеревиною, під епікардом та в кістковому мозку практично відсутні. М’язи атрофічні, внутрішні органи, особливо серце, зменшені за розміром та масою. Відмічають розлади пігментного обміну: слабовиражений меланоз шкіри, який набуває сіруватого відтінку. Внаслідок пігментації ліпофусцином атрофований серцевий м’яз та печінка набувають бурого кольору (бура атрофія міокарда та бура атрофія печінки).

Паранеопластичні синдроми можуть з’являтися раніше за інші ознаки прихованих пухлин. До їх числа відносять кальціємію (підвищення концентрації кальцію в крові) та ендокринопатії (найчастіше синдром Кушинга із артеріальною гіпертензією та остеопорозом).

163. Номенклатура і принципи класифікації пухлин. Діагностика пухлин.

Пухлина – це типовий патологічний процес, при якому відбувається безмежний та нерегульований поділ клітин.

Принципи класифікації пухлин:

  1. За клінічним перебігом всі пухлини діляться на:

  • доброякісні пухлини - зрілі, вони ростуть експансивно, не інфільтрують навколишню тканину, формуючи псевдокапсулу із здавленої нормальної тканини та колагену, в них переважає тканинний атипізм, не метастазують.

  • злоякісні пухлини - незрілі, ростуть інфільтративно, переважає клітинний атипізм, метастазують.

  • Гістогенетичний — заснований на визначенні належності пухлини до певного тканинного джерела розвитку. У відповідності з цим принципом розрізняють пухлини:

    • епітеліальної тканини;

    • сполучної тканини;

    • м’язової тканини;

    • судин;

    • меланінутворюючої тканини;

    • нервової системи та оболонок мозку;

    • системи крові;

    • тератоми.

    1. Гістологічний за ступенем зрілості (згідно класифікаціям ВООЗ) — в основу класифікації покладений принцип вираженості атипії. Зрілі пухлини характеризуються домінуванням тканинного атипізму, незрілі - клітинного.

    2. Онконозологічний — згідно Міжнародній класифікації хвороб.

    За поширеністю процесу — міжнародна система TNM, де Т (tumor) — характеристика пухлини, N (nodus) — наявність метастазів у лімфатичних вузлах, М (metastasis) — наявність віддалених метастазів.

    Також існує класифікація пухлин за співвідношенням паренхіми та строми:

    1. Медулярний рак (паренхіма переважає над стромою).

    2. Простий рак (паренхіма і строма у однаковій кількості).

    3. Скірозний рак (строма переважає над паренхімою)

  • 164. Морфологічні особливості доброякісних і злоякісних пухлин.

    Диференційні ознаки

    Доброякісні пухлини

    Злоякісні пухлини

    Границі пухлини

    Переважно чітко окреслені

    Переважно нечітко окреслені або взагалі не помітні

    Швидкість росту

    Переважно повільна

    Переважно швидка

    Закінчення росту

    Може зупинитись

    Прогресує до самої смерті організму

    Форма росту

    Переважно експансивний

    Переважно інфільтраційний

    Метастази

    Переважно не дають

    Переважно дають

    Вторинні зміни

    Рідко

    Часто

    Імуносупресія

    Відсутня

    Виражена

    Рецидиви

    Рідко

    Часто

    Кахексія

    Не характерна

    Характерна

    Будова пухлини

    Гомологічна

    Гетерологічна

    Поруш диференціації

    Органотипової й гістотипової

    Органотипової, гістотипової, цитотипової

    Морфологічна атипія

    Тканинна

    Тканинна й клітинна

    Клітинний склад паренхіми пухлини

    Однорідний

    Гетерогенний

    Клітини паренхіми пухлини

    Досить диференційо-вані, мало відрізня-ються від аналогічних нормальних клітин

    Слабо й не диференційовані клітини

    Мітози

    Не часті

    Численні

    Источник: https://tut-files.ru/previewfile/127073