Материал: Все вопросы патан экзамен

Дивертикул стравоходу – це обмежене сліпе випинання його стінки, яке складається з усіх оболонок стінки стравоходу (справжній дивертикул) або тільки слизової та підслизової оболонок, які випинаються через щілини м’язової оболонки (м’язовий дивертикул)

В залежності від локалізації і топографії розрізняють дивертикули:

1.Фарінгоезофагальні

2.Біфуркаційні

3.Епінефральні

4.Множинні

В залежності від особливостей походження розрізняють дивертикули:

1.Спайкові – виникають внаслідок запальних процесів в середостінні

2.Релаксаційні – в основі лежить локальне розслаблення стінки стравоходу

Дивертикул стравоходу може ускладнюватися запальним процесом – дивертикуліт

У походженні дивертикулів стравоходу мають значення:

Вроджена або набута слабкість м'язової оболонки в певній ділянці стравохідної стінки
Порушення стравохідної перистальтики і виникнення спастичних скорочень, що викликають вибухання стінки стравоходу в найбільш слабкому місці або місцях (пульсійні дивертикули)

Наявність сполучнотканинних зрощень стінки стравоходу, частіше з лімфатичними вузлами середостіння, напр. при туберкульозному ураженні (тракційні дивертикули)

Ускладнення: дивертикуліт та перидивертикуліт

316.Перитоніт . Визначення. Етіологія . Патогенез, класифікація , клініко-морфологічна характеристика, наслідки .

Перитоніт, або запалення очеревини, досить часто буває ускладненням хвороб травного тракту: перфорації виразки шлунка або дванадцятипалої кишки, виразки кишечника при черевному тифі, неспецифічного виразкового коліту, дизентерії, а також апендициту, холециститу, гострого панкреатиту.

Перитоніт може бути: 1)обмежений тим чи іншим відділом черевної порожнини — обмежений перитоніт або бути 2)розповсюдженим — дифузний перитоніт. Частіше це гострий ексудативний перитоніт (серозний, фібринозний, гнійний), іноді каловий або жовчний. Вісцеральна і парієтальна очеревина при цьому різко гіперемійована з крововиливами; між кишковими петлями — скопичення ексудату, який наче б то склеює петлі. Ексудат знаходиться не тільки на поверхні органів і стінок очеревини, але і скопичується в більш нижчих відділах (бокові канали, порожнина малого тазу). Стінка кишок в’яла, легко рветься, в їх порожнині міститься значна кількість рідини та газів.

При дифузному перитоніті організація гнійного ексудату супроводжується утворенням осумкованих міжкишкових скопичень гною — «абсцесів»; при обмеженому перитоніті в області діафрагми з’являється піддіафрагмальний «абсцес». Наслідком фібринозного перитоніту буває утворення спайок в черевній порожнині, в ряді випадків розвивається хронічний злипчивий перитоніт (спайкова хвороба), що призводить до кишкової непрохідності.

Іноді хронічний перитоніт виникає «первинно». При цьому він обмежений: перигастрит, периметрит і перисальпінгіт; перихолецистит; періапендицит без клінічних ознак апендициту. У таких випадках на обмеженій дільниці очеревини розвивається склероз, утворюються спайки, які порушують функцію органів черевної порожнини.

317. Рак кишківника

Класифікація:1)аденокарцинома:-папілярна,-тубулярна,-муцинозна,-перснеподібно-клітинний

2)Залозисто-плоскоклітинний рак, 3)Плоскоподібний рак

4)Недиференційований рак :-солідний ,-скірозний, -перснеподібно-клітинний

5)Не класифікований рак

Аденокарцинома характеризується переважно екзофітним, експансивним ростом, а недиференційований і перснеподібно-клітинний рак мають схильність до переважно ендофітного, інфільтруючого росту.

Класифікація:

За локалізацією: Пілоричний рак (50%),Рак малої кривизни і стінок (27%),Кардіальний рак (15%), иРак великої кривизни, фундальний і тотальний рак (2-3%)

За характером росту:

Екзофітний експансивний (бляшкоподібний, поліпозний, грибоподібний, виразковий, блюдцеподібний, виразка-рак)

Ендофітний інфільтруючий (інфільтративно-виразковий, дуфузний)

Особливі форми раку (кишкового типу)

При мікроскопічному вивчені:Аденокарцинома (папілярна, тубулярна, муцинозна)

Недиференційований (солідний, скірозний, перснеподібно-клітинний), Плоскоклітинний рак, Залозистий плоскоклітинний рак, Некласифікований рак.

Характеристика окремих форм:

Поліпозний рак. Росте зі слизової оболонки у вигляді вузла на ніжці (на поверхні цього вузла можуть утворюватися додаткові сосочкові вирости – поліпозно-папілярна форма – тоді вузел нагадує цвітну капусту).

Виразковий рак. Розвивається в вигляду вузла, що швидко виразкується. На поверхні слизової оболонки видно круглувату язву з припіднятими у вигляді валика краями, схоже на невелику тарілку чи блюдце (від блюдцеподібного раку можна відрізнити за м’язовою оболонкою, яка прида нному типі буде руйнуватися рубцевою тканиною). Гістологічно цей тип відносять до аденокарцином або до солідного мозкоподібного раку.

Виразка-рак. Слід розрізнять виразковий рак від хронічної язви шлунка, ускладненоїраком. Така форма «виразка-рак» має характерні ознаки хронічної язви шлунка і разом з цим в одному зі своїх країв (частіще в згладженому, повернутому до вороторя) або на дні містяться ракові розростання типу аденокарциноми чи солідного раку.

Слизовий або колоїдний рак. В основі цього типу рака лежить ослизнення ракової тканини, що перетворюється в напівпрозору, желеподібну жовто-сіру масу. При різкому слизовому метаморфозі залозистих клітин осередок повністю заповнюється слизом. При цьому епітельальні клатини відпадають від стінок і лежаь посеред слизув формі «серпоподібних утворень»

Фіброзний рак, скір. Характеризується тим, що розмноження епітеліальних клітин супроводжується потужним розростанням сполучної тканини, строми, через що пухлина має вигляд суцільної білої рубцевої маси.

Плоскоклітинний рак. виникає внаслідок метаплазії залозистого епітелію шлунка в плоский епітелій. Іноді в аденокарциномі відбувається перехід в плоскоклітинний рак.

!!!! особливості метастазування.

• Лімфогенний шлях: -ортоградним шляхом(за током лімфи), -ретроградним (проти току лімфи)

• Гематогенний шлях, • Імплантаційний шлях

Важливе діагностичне значення при лімфогенному шляху мають :

-метастази в надключичні лімфатичні вузли., –Вірховська залоза,-Лімфатичні вузли параректальної клітковини Шніцлера,..-Крукенберівський рак яєчників(збільшені, щільні ,білуваті)

Карциноматоз очеревини – це лімфогенне розповсюдження раку по очеревині+ імплантаційний шлях

Гематогенні метастази у печінку, легені ,підшлункову залозу , нирки ,наднирникові залози.

Метастатичні вузли підлягають некрозу і розплавленню, кровотеча у черевну порожнину.

318. Хвороби печінки, жовчного міхура та підшлункової залози.

ХВОРОБИ ПЕЧІНКИ. Можуть бути первинними і вторинними, спадковими або набутими.

Морфологічні зміни печінки , що знаходяться в основі захворювань , можуть проявлятис некрозом гепатоцитів , запаленням строми ( портальні тракти , синусоїди ) і жовчних проток , диcрегенераторними і пухлинними процесами .

1.Гепатози — це група захворювань печінки, в основі яких лежить порушення обміну речовин в гепатоцитах і розвиток в них дистрофічних змін. При цьому запальні явища відсутні або слабо виражені.

Класифікація. 1) Спадкові (обмінні хвороби печінки)

2) Набуті : а) гострі (токсична дистрофія печінки),

б) хронічні (жировий гепатоз)

2, Токсична дистрофія печінки:

Етіологія : 1)вплив токсинів (отруєння харчовими продуктами, грибами, фосфором, миш'яком, аутоинтоксикации - токсикоз вагітних, тиреотоксикоз;

2)важкі форми вірусного гепатиту.

Патогенез. Основне значення надається гепатотоксичному впливу отрути. Значну роль відіграють також алергічні та аутоалергічні фактори.

Патоморфологія.

Стадія жовтої дистрофії (до кінця 2-го тижня): в перші дні - жирова дистрофія гепатоцитів (печінка збільшена в обсязі, яскраво-жовта), потім - прогресуючий некроз і аутоліз клітин печінки, захоплюючий всі відділи часточок (печінка зменшується, в'яла , сіра); формування на місці загиблих клітин печінки жиро-білкового детриту, що додає специфічне жовте забарвлення печінки;

Стадія червоної дистрофії (3-й тиждень): печінка зменшується в розмірах, червоний колір викликає втрату клітин і оголює строми з різко повнокровними судинами.

3.Жировий гепатоз:

Етіологія і патогенез : 1)вплив токсичних речовин(алкоголь, інсектициди, деякі ЛЗ); 2)ендокринно-метаболічні порушення (цукровий діабет); 3)порушення харчування (надмірне вживання жирів і вуглеводів); 4)гіпоксія (при хронічних захворювання серця, легенів, анеміях)

Патоморфологія. Печінка збільшена, жовтого або червоно-коричневого кольору, поверхня гладка; в гепатоцитах жирові включення різних розмірів (пилоподібні, дрібнокраплинного, крупнокрапельне) як в одиничних гепатоцитах (дисеміноване ожиріння), так і в групах гепатоцитів (зональне ожиріння) і в у всій паренхімі печінки (дифузне ожиріння); загибель клітин і утворення жирових крапель, що лежать позаклітинно, з запальною реакцією навколо них.

Источник: https://tut-files.ru/previewfile/127073

Смотрите также:

Бюрократия в России
Диагностика осознаваемости научно-педагогического коллектива на основе анализа результатов исследовательской деятельности
Духовный опыт человека в выборе жизненного пути
Кадастровые работы при перераспределении земельного участка на примере земельного участка в городе Вологда
Линейная сигнализация по 2ВСК цифровых систем передачи
Ответы к экзамену (Операционные системы)
Преступное сообщество (преступная организация) и ответственность их участников по российскому уголовному праву
Пробелы уголовного закона не могут компенсироваться нарушением правил квалификации
Пушкин А.С.. Бал Баратынского
Развитие электронных денег и проблемы их интерпретации