Материал: Все вопросы патан экзамен

Внимание! Если размещение файла нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам

383. Пухлини яєчок. Класифікація, морфологічна характеристика. Клініко- морфологічні особливості семіном.

Пухлини яєчка зустрічаються порівняно рідко, але для них характерна значна різнорідність в залежності від виду тканинного зачатку, з якого вони виникають. В яєчку розрізняють гермі- ногенні пухлини, що виникають з недозрілих статевих клітин; пухлини з клітин гонадної строми; пухлини, що виникають одночасно з герміногенних елементів і клітин гонадної строми; пухлини з оболонок яєчка і з тканини додатків. Семінома (дисгермінома) — герміногенна злоякісна і досить часта пухлина яєчка. Спостерігається у віці 40 — 50 років і досить часто при крипторхізмі. Вона складається з одного або декількох вузлів білої еластичної тканини з осередками некрозу. При гістологічному дослідженні пухлина являєсобою скопичення (тяжі і пласти) круглих, великих за розміром світлих клітин, в цито- плазмі яких виявляється глікоген, хроматин в ядрах нерівномір-но розподілений; багато атипічних мітозів. Строма складаєтьсязніжної волокнистої сполучної тканини з обширними інфільтратами з лімфоцитів, плазматичних клітин, іноді еозинофілів. Досить рано з'являються метастази пухлини в пара- аортальних та здухвинних лімфатичних вузлах; гематогенні метастази - в легенях, печінці, нирках. Семінома Пухлина гонадної строми може виникати з гландулоцитів(лейдигівських клітин) і носить назву — пухлина з клітин Лейдига; пухлину із сустентоцитів (сертолієвих клітин) називають пухлиною з клітин Сертолі. Обидва види пухлини зустрічаютьсярідко, перебігають доброякісно. Пухлина з клітин Лейдига спричиняє у дітей передчасне статеве дозрівання, у дорослих — гінекомастію; пухлина з клітин Сертолі дає прояви фемінізації або гінекомастії. 384.Аборт: спонтанний, медичний, кримінальний. Визначення. Причини спонтанних абортів. Особливості морфологічного дослідження і гістологічні критерії вагітності.

Самовільний аборт і передчасні пологи. Вони являють собою

переривання вагітності, що відбувається в різні терміни. Переривання вагітності та

виділення плоду з матки раніше 14 тижнів від моменту зачаття позначають як аборт

(Викидень), в терміни від 14 до 28 тижнів - як пізній аборт, від 28 до 29 тижнів – передчасні пологи.

При мимовільному аборті з матки викидається все плодове яйце (плід і оболонки),

яке може бути збереженим або пошкодженим, зі згустками крові. при

передчасних пологах спочатку відбувається народження плода, а потім оболонок з дитячим

місцем. Під час гістологічного дослідження обривків плодового яйця, що виділилися

самостійно або віддалених при абразії (вишкрібання порожнини матки),

виявляються оболонки плода, ворсинихоріона і децидуальної тканина. часто аборт

відбувається при загибелі плоду в результаті неповного впровадження плодового яйця в слизову

оболонку матки, неспроможності самої слизової оболонки, при наявності крововиливів,

пухлини і т.д. Штучний аборт проводиться за медичними показаннями в медичному

установі. Аборт, вироблений в антисанітарних умовах, поза медичного

стаціонару, може стати причиною інфекції матки, розвитку сепсису; він може бути

предметом судового розгляду (кримінальний аборт).

 Існують фактори, на які жінка не в силах ніяк вплинути. Наприклад, найпоширенішою причиною викидня в першому триместрі є хромосомні аномалії плоду..Також до спонтанного аборту ведуть проблеми, пов'язані з патологіями матки і шийки матки. Вагітні з синдромом полікістозних яєчників в три рази частіше за інших жінок стикаються з викиднями на ранніх термінах..Серед інших причин переривання вагітності важливо відзначити:

  • гормональні проблеми у матері;

  • перенесені інфекційні захворювання;

  • спосіб життя (куріння, наркотики, алкоголь, незбалансоване харчування, надмірне споживання кофеїну, опромінення);

  • травми;

  • проблеми імплантації плодового яйця.

  • пізній вік.

385 Ектопічна вагітність: класифікація, причини, морфологічна характеристика, ускладнення і наслідки.

Позаматкова вагітність також ектопічна вагітність[1] (— ускладнення вагітності, яке виникає, коли прикріплення заплідненої яйцеклітини відбувається поза порожниною матки.

Класифікація За місцем розташування позаматкової вагітності розрізняють трубну ,яєчникову ,бахромкову, черевну вагітності і вагітність в рудиментарному розі матки ). Крім того, виділяють гетеротопічну вагітність, при якій є два плодових яйця, одне з яких розташоване в матці, а інше — поза нею. Трубна вагітність становить близько 90 % від усіх позаматкових вагітностей.

У 30-50 % випадків причини позаматкової вагітності залишаються невідомими. До факторів ризику відносять запальні тазові захворювання, безпліддя, внутрішньоматкову контрацепцію, операції на маткових трубах (в тому числі стерилізація), куріння.

Чинники ризику розвитку позаматкової вагітності:

  • перенесені раніше сальпінгоофорит, ендоміометрит, аборти;

  • порушення гормональної функції яєчників;

  • генітальний інфантилізм;

  • ендометріоз;

  • перенесені операції на внутрішніх статевих органах;

  • підвищена активність трофобласта;

  • аномалії розвитку маткових труб;

  • спайковий процес у малому тазі внаслідок ендометріозу або гострого апендициту, а також інфекційних ускладнень після пологів або аборту;

  • хірургічні втручання на маткових трубах — перев'язка, органозберігаючі операції з приводу позаматкової вагітності, операції з приводу безпліддя;

  • використання внутрішньоматкових контрацептивів;

  • порушення функції яєчників (гормональні порушення);

  • штучне запліднення (екстракорпоральне запліднення з перенесенням ембріона або зиготи, штучне осіменіння);

  • вік жінки старше 35 років.

Наслідки : Позаматкова вагітність може надалі призвести до безпліддя і повторної позаматкової вагітності. Імовірність нормальної вагітності та пологів становить близько 50 %, повторної позаматкової вагітності — близько 20 %, безпліддя — близько 3

0 %.

386. Гестози: класифікація, етіопатогенез, клініко-морфологічна характеристика змін в організмі матері та в організмі плода.

Гестози – ранні:блювота вагітних,надмірне блювання,птиалізм; пізні гестози :водянка,нефропатія,прееклампсія,еклампсія.

Етіологія і патогенез. Причини гестозу не встановлені. Серед численних теорій патогенезу (ниркова, гормональна, коагуляционная, нейрогенна і ін.) найбільш доказова імунологічна, в основі якої лежить ослаблення імунної

розпізнавання матір'ю антигенів плода при порушенні бар'єрних властивостей плаценти.

Недостатнє імунне розпізнавання матір'ю антигенів плода, як і недостатню

продукцію супресорних факторів (Т-супресори, блокуючі антитіла і ін.), пов'язують з

відносної гомозиготностью вагітної, чоловіка і плода по D-антигенів

гістосумісності. Недостатність супресивний чинників призводить до розвитку

іммуноклеточних і імунокомплексних реакцій. Імунні комплекси з'являються не

тільки в крові вагітних, а й в судинах плаценти, зміни якої нагадують

реакцію відторгнення трансплантата. З імунокомплексними реакціями пов'язують при

гестозе і пошкодження ряду внутрішніх органів, зокрема нирок (нефропатія

вагітних). Різко підвищується чутливість до ангіотензину, що веде до

поширеній ангиоспазму і артеріальної гіпертензії.

Велику роль в патогенезі гестозу грають порушення згортання крові, пов'язані в

значною мірою з викидом плацентою тромбопластина. розвивається синдром

дисемінованоговнутрішньосудинного згортання (ДВС-синдром), особливо яскраво

виражений при еклампсії.

Еклампсія серед проявів токсикозу вагітних найбільш клінічно значуща і небезпечна,

розвивається в другій половині вагітності (пізній токсикоз вагітних), рідше - в

пологах і післяпологовому періоді.

Патологічна анатомія еклампсії. Зміни представлені дисемінований

тромбозом дрібних судин, численними дрібними некрозами і крововиливами у внутрішніх органах. На розтині знаходять набряки, жовтяницю,

виражені зміни головного мозку, легенів, серця, печінки і нирок. У головному

мозку знаходять набряк, тромби в дрібних судинах, крововиливи, частіше в підкіркових ядрах,

в легенях - набряк і зливну геморагічну пневмонію, з серцем - тромби в судинах,

фокальні некрози міокарда та крововиливи. Печінка збільшена, строката, з

численними крововиливами. При мікроскопічному дослідженні знаходять тромби в

дрібних судинах, крововиливи і вогнища некрозу. Нирки збільшені, в'ялі, кірковий шар їх

набряклий, строкатий, мозковий - різко повнокровний. Іноді виявляють симетричні

некрози коркового речовини нирок. При гістологічному дослідженні знаходять

поширений тромбоз і фібриноїдний некроз дрібних судин, дистрофію і некроз епітелію канальців головних відділів нефрона, крововиливи в проміжній тканині, особливо

пірамід.

Смерть настає від недостатності печінки або нирок, а також від ДВС-синдрому і

крововиливів в життєво важливе значення

Источник: https://tut-files.ru/previewfile/127073