Материал: Все вопросы патан экзамен

За напрямком росту Лм: Центропетальна (вузол на ніжці) Експансивна (ріст вузла розмежовує тканини міометрія) Ексцентрична (ріст у напрямках серозної оболонки або ендометрія) Інтралігаментарна (в листках широкої зв’язки)

Міома матки-доброякісне м'язове новоутворення в стінці матки (доброякісна пухлина, вузол).

Залежно від співвідношення м'язової та сполучної тканини вузли підрозділяють на міоми, фіброми і фіброміоми.

В залежності від локалізації і зростання вузлів виділяють субмукозні (підслизові), що ростуть в порожнину матки і деформують її, і субсерозні (підбрюшинні) вузли, що ростуть у бік черевної порожнини. Якщо по мірі зростання вузол розшаровує листки широкої маткової зв'язки, його називають інтралігаментарним (міжзв’язочним) міоматозним вузлом, а вузли із середнього шару міометрія - міжм'язові. Останнім часом все частіше вузли характеризуються різним розташуванням і розміром.

Міома — захворювання, що найчастіше зустрічається у віці від 30 до 45 років, за різними джерелами від 30% до 50% і в останні роки частота виявлення міоми матки збільшується, проте навряд чи це пов'язано із зростанням захворюваності, швидше, це наслідок поліпшення діагностичної техніки і широкого розповсюдження таких методів, як УЗД, МРТ, КТ. Сучасні досягнення діагностичної техніки дозволяють виявляти вузли діаметром кілька міліметрів. Так само останнім часом це захворювання зустрічається і в молодому віці у жінок що не народжували. Класифікація:1) локалізація:в тілі матки, в шийці матки);2) по відношенню до м'язової стінки: (субсерозні міоми - беруть початок з подбрюшінного шару міометрія, часто пов'язані з ним тонкою ніжкою і здатні досягати значних розмірів; інтрамуральні (міжм'язові) міоми - беруть початок з середнього шару міометрія; субмукозні (підслизові) міоми - беруть початок з глибокої шару міометрія, часто пов'язані з міометрієм тільки тонкою ніжкою і можуть далеко видаватися в порожнину матки і навіть випадати через цервікальний канал; 3) по стадії розвитку:I стадія - утворення активного зачатка зростання; II стадія - швидке зростання пухлини без ознак диференціювання (вузлик, який визначається мікроскопічно); III стадія - експансивний ріст пухлини з її диференціюванням і дозріванням (макроскопічно визначається вузлик). 4)за морфологічними ознаками:проста міома (розвивається по типу доброякісних м'язових гиперплазий); проліферуюча міома;справжня доброякісна міома. По морфологічних особливостях міома матки може бути проста (переважання з’єднувально-тканинного компоненту) і проліферуюча (клітинна, така, що відрізняється пухлинною прогресією). Залежно від клітини-родоначальниці міома матки може бути судинною, епітеліоїдною, аденоматозною, інтравенозною. Спостерігається велика морфологічна різноманітність міоматозних вузлів, що пояснюється її мезенхімальним походженням (із статевого горбика), а також з целомічного епітелію Мюллерової протоки. З цих клітин диференціюються міобласти, клітини строми, періцити, фібробласти, огрядні і плазматичні клітини.

375. Пухлини яєчників. Класифікація, морфологічна характеристика. Особливості раку яєчників.

За частотою займає друге місце серед новоутворень жіночих статевих органів (15-25 % всіх злоякісних пухлин жіночих статевих органів).

Етіологія:

як з нормальних компонентів яєчника (покривний мезотелій, яйцелітина та її похідні, гранульозні клітини), рудиментарних утворень його та ембріональних залишків

АЛЕ найчастіше – через малігнізацію доброякісних епітеліальних серозних або муцинозних пухлин (відноситься до злоякісних серозних та псевдомуцинозних пухлин)

Фактори ризику:

- вірусні інфекції;

- хімічні онкогени;

- іонізуюче випромінювання;

- генетичні, гормональні і вікові особливості

Фонові захворювання:

- первинне ослаблення функції яєчників і зниження рівня

оваріальних естрогенів;

- компенсаторне підвищення рівня гонадотропінів гіпофіза;

- передчасна менопауза

Передракові процеси:

- папіломатоз;

- гроноподібний полікістоз;

- аденофіброма;

- сецернуюча, проліферуюча, папілярна кісти.

Вид росту і форми пухлини:

- дифузний;

- ендофітний;

- імплантаційний;

- інфільтративно-деструктивний.

Гістологічна класифікація:

- папілярний;

- солідний;

- медулярний;

- мультиформна карцинома

Ступінь інвазії:

- пухлина обмежена одним яєчником;

- пухлина обмежена двома яєчниками;

- пухлина проростає капсулу;

- пухлина проростає маткові труби;

- проростає матку;

- проростає інші органи малого тазу

Макроскопічно:

- вигляд горбистого вузла різних розмірів

Метастазує:

- лімфо- та гематогенним шляхом (зустрічаються у лімфатичних вузлах, очеревині, внутрішніх органах)

376. Мастит. Визначення, класифікація, морфологічна характеристика, ускладнення, наслідки.

Мастит- це запалення тканини молочної залози. За перебігом і відповідними морфологічними ознаками традиційно виділяють гострий і хронічний мастит. Нині з урахуванням останніх даних наукової літератури, присвяченій патології молочної залози, варто як окрему групу захворювань цього органу розглядати гранульоматозний мастит. Етiологія і патогенез. Гострий мастит частіше виникає у жінок на перших тижнях годування грудьми новонароджених. Пов'язують це перш за все з тріщинами в грудному соску, які стають вхідними воротами інфекції, піднімається протоками. Крім того, гострий мастит може виникати при екземі і інших дерматологічних захворюваннях, які ушкоджують шкіру молочної залози. Найбільш часто мікробними агентами є стафілококи і стрептококи. Захворювання частіше вражає одну з молочних залоз. Запалення основному гнійне, з протоки воно нерідко поширюється на тканину молочної залози і нарешті, як правило, призводить до утворення кількох гнійних вогнищ і з наступним формуванням абецесів. При дифузно розлитому маститі строма молочної залози набрякла, інфільтрована поліморфноядерними лейкоцитами. лімфоцитами та макрофагами, часто трапляються в зоні некрозу та крововиливи. Найгустіші інфільтрати муфтоподібно охоплюють залозисті порожнині - альвеоли часточок і молочні ходи. Як морфологічні наслідки гострого маститу трапляються нориці, рубцева деформація тканини молочної залози, можливе втягнення соска. Хронічній мастит може бути результатом затяжного перебігу гострого але може розвиватися як самостійна патологія з малопомітним початком. Процес характеризується значним фіброзом, дифузним лімфоплазмоцитарним iнфільтратом із присутністю незначної кількості поліморфіо-ядерних лейкоцитів, часто відзначають макрофаги та ксантомні клітини. При всіх варіантах хронічного маститу можлива інтраканалікулярна проліферація елітелію. Eпiтeліальні клітини при цьому можуть бути збільшеними в об'ємі та мати ознаки помірного клітинного поліморфізму. Гранульоматозний мастит (гранульоматозний лобіт) гранульоматозні запальні вогнища в молочній залозі без казеозного некрозу. Гранульоми складаються з епітеліоїдних клітин і локалізуються здебільшого в часточках молочної залози. Велетенські багатоядерні клітини Пирогова-Лангханса виявляють лише зрідка. Мікроорганізми в таких патологічних вогнищах не знаходять. Iснує думка, що гранульоматозний мастит е захворюваниям аутоімунної природи, як і аутоімунний тироїдит чи аутоімунний орхіт. Множиниі гранульоми також наявиі при силіконовому маститі, але вони концентруються навколо мас силікону. Туберкульозні чи лепрозні гранульоми молочної залози не слід відносити до гранульоматозного маститу, бо вони є проявом інших захворювань, зокрема туберкульозу та лепри відповідно. Особливою формою запалення тканини молочної залози є хвороба Мондора, сутністю якої є флебіт і тромбофлебіт поверхневих вен зовнішніх квадрантів молочної залози. Клінічне значення цього захворювання полягає насамперед тому, що воно може симулювати деякі форми раку молочної залози. 3 часом тромби реканалізуються і настає одужання.

377. Фіброзно-кістозні захворювання грудних залоз (мастопатії). Класифікація, морфологічна характеристика.

Мастопа́тія — фіброзно-кістозна хвороба, що характеризується спектром проліферативних і регресивних змін тканини залози з порушенням співвідношення епітеліального та сполучнотканинного компонентів. Основною ланкою патогенезу є порушення гормональної регуляції. Проліферативні зміни охоплюють гіперплазію, проліферацію часток, проток, сполучної тканини, а регресивні процеси — атрофію, фіброз, утворення кіст . Фіброзно-кістозна мастопатія (ФКМ) виникає у 30—40 % жінок, пік захворювання припадає на 45 років, характеризується множинними та, як правило, двосторонніми та болючими кістозними захворюваннями, які схильні до змін упродовж менструального циклу.

Класифікація:

1. Дифузна форма фіброзно-кістозної мастопатії: · дифузна мастопатія з перевагою кістозного компоненту · дифузна мастопатія з перевагою фіброзного компоненту · дифузна мастопатія з перевагою залозистого компоненту · змішана форма дифузної мастопатії · склерозуючий аденоз 2. Вузлова форма фіброзно-кістозної мастопатії. В залежності від вираження дифузного ураження молочних залоз розрізняють три ступеня, поділ яких носить умовний характер за співвідношенням сполучнотканинного, залозистого компонентів і жирової тканини : 1 ступінь - не різко виражений. Стан, при якому жирова тканина переважає над паренхіматозною. 2 ступінь - середнього вираження. Жирова тканина і щільні структури знаходяться приблизно у рівних співвідношеннях. 3 ступінь - різко виражений. Структура молочних залоз представлена переважно залозистими елементами, жирова тканина представлена мало.

Источник: https://tut-files.ru/previewfile/127073

Смотрите также:

Бюрократия в России
Диагностика осознаваемости научно-педагогического коллектива на основе анализа результатов исследовательской деятельности
Духовный опыт человека в выборе жизненного пути
Кадастровые работы при перераспределении земельного участка на примере земельного участка в городе Вологда
Линейная сигнализация по 2ВСК цифровых систем передачи
Ответы к экзамену (Операционные системы)
Преступное сообщество (преступная организация) и ответственность их участников по российскому уголовному праву
Пробелы уголовного закона не могут компенсироваться нарушением правил квалификации
Пушкин А.С.. Бал Баратынского
Развитие электронных денег и проблемы их интерпретации